Падаючі зірки існують, але це не смуги в нічному небі, – вчені

У Середні віки й до кінця 19 століття багато людей вважали падаючі зірки, які виглядають, як світлі смуги на нічному небі, провісниками бід. Потім вчені з'ясували, що ці об'єкти є не зірками, що падають з неба, а метеоритами, що входять в атмосферу Землі та згоряють там. Але зірки, що падають, або швидко летять, дійсно існують, повідомляє Space.

"Кілька років тому астрономи підтвердили, що існує новий тип зірок у Всесвіті, які рухаються з дуже величезною швидкістю і можуть подолати гравітацію своїх галактик. Ці зірки назвали надшвидкісними, і вони переміщуються в просторі зі швидкістю мільйони кілометрів на годину", — говорить Ідан Гінзбург з Університету штату Джорджія, США.

Але чим вони є і яка їхня природа, астрономи все ще досліджують сьогодні.

Ще в 1988 році американський астроном Джек Гілберт Гіллс висунув теорію, що в подвійній зірковій системі, що обертаються навколо чорної діри, може статися розпад. Приливна сила чорної діри просто може розірвати цю систему із двох зірок навпіл. Внаслідок, одна зірка залишається кружляти навколо чорного монстра, а друга набирає величезну швидкість і вилітає з галактики. Тепер астрономи точно знають, що саме так народжуються надшвидкісні зірки.

"Першу надшвидкісну зірку американські астрономи змогли побачити лише у 2005 році. Вони спостерігали за зіркою, яка покидає Чумацький Шлях зі швидкістю 3,2 млн км/год. Цю зірку назвали HVS1", — говорить Гінзбург.

Для того, щоб дізнатися, що відбувається з іншою зіркою, яка залишається обертатися навколо чорної дірки внаслідок розпаду зіркової пари, вчені створили комп'ютерну модель.

"Наша симуляція показала, що друга зірка часто продовжує обертатися навколо чорної діри майже так, як Земля обертається навколо Сонця. Також ми з'ясували, що іноді дві зірки можуть зіткнутися одна з одною і створити одну величезну зірку", — говорить Гінзбург.

Також вчені з'ясували, що планета, яка обертається навколо однієї з таких зірок під дією чорної дірки, також може вилетіти з Чумацького шляху на швидкості, яка становить приблизно 5% швидкості світла. Але поки що таких надшвидкісних планет астрономи не виявили, але це не означає, що їх не існує, кажуть вчені.

За словами Гінзбурга, не всі зірки, які рухаються швидко у просторі, є надшвидкісними та залишають галактику. Також такі зірки можуть зустрічатися досить рідко.

"Розуміння того, що існують такі надшвидкісні зірки, це вже само собою приголомшливе відкриття. Ці зірки можуть бути ключем до розуміння природи й розподілу темної матерії у Всесвіті. Надшвидкісні зірки також можуть дати відповідь на питання, чи існує більше однієї чорної діри в центрі галактики", — каже Гінзбург.