Ландшафт Арракіс. Учені з'ясували, як на Титані утворилися гігантські дюни

На Титані, як і Землі, є річки, озера та моря. Щоправда, вони наповнені метаном, і їх підживлюють такі ж, як і на Землі дощі, правда, теж із метану. На супутнику Сатурна є щільна атмосфера та схожі на земні процеси. Тоді як більша частина ландшафту Титана дуже відрізняється від земного, є те, що ріднить Титана із нашою планетою — високі піщані дюни. Але існування цих дюн є деякою загадкою. Вчені зі Стендфордського університету з'ясували, як вони з'являються, повідомляє ScienceAlert.

За словами вчених зі Стенфордського університету, вуглеводневі піщані дюни сильно відрізняються від силікатних осадових структур в інших частинах Сонячної системи. Вчені створили комп'ютерні моделі, які показали, що сезонний цикл в атмосфері Титана, як і на Землі, керує рухом піщаних частинок по поверхні супутника, що дозволяє згусткам вуглеводнів збиратися разом і утворювати дюни та рівнини.

На Землі осадові породи, з яких складаються піщані дюни, утворюються з неорганічних силікатів, але хімічний склад піску Титана зовсім інший.

"Вважається, що осадові породи на супутнику Сатурна в основному складаються з механічно слабких органічних частинок, які можуть швидко подрібнитися в пилюку", — каже Матьє Лапотр зі Стенфордського університету.

Це означає, що протягом тривалого часу частинки піску в дюнах Титана повинні ставати все дрібнішими й дрібнішими, поки не перетворяться на пил. Цей пил повинен нести вітер, і з його допомогою не можуть бути створені гігантські дюни, для утворення яких потрібні більші частинки. Але якщо на Титані є величезні піщані дюни, значить існує механізм, який запобігає перетворенню частинок на пил.

Учені знайшли відповідь на це питання, вивчивши особливий тип відкладень, знайдених у морях на Землі, відомих як ооїди, які є маленькими сферичними частинками. Що робить ооїдів унікальними, так це їхнє утворення в результаті хімічного осадження, яке дозволяє ооїдам рости, тоді як одночасний процес ерозії уповільнює ріст, оскільки частки розбиваються одна про одну хвилями та штормами.

Ці два конкуруючі механізми врівноважують один одного з часом, щоб сформувати постійний розмір часток — це процес, який, як припускають дослідники, може відбуватися й на Титані.

Згідно з моделюванням дослідників, подібне явище може пояснити існування власного органічного осаду на Титані та поява гігантських піщаних дюн.

"Нам вдалося зрозуміти, хоча це все ще гіпотеза, чому на Титані так довго можуть існувати піщані дюни, незважаючи на те, що матеріали, з яких вони створені, дуже тендітні", — говорить Лапотр.