Від банок з водою до контактних лінз: хто створив перші у світі окуляри та якими вони були (фото)

Римляни першими у світі створили окуляри для зору. Саме римляни першими зрозуміли, що деякі типи скла візуально можуть збільшувати об'єкти, пише Ancient Origins.

Найраніша згадка нового пристосування знайдена в текстах римського філософа Луція Сенеки, який жив у 4 р до н.е. Він використав скляну кулю з водою, щоб збільшувати текст у своїх книгах. Трохи пізніше римським склодувам доручили різні типи скляних сфер, які можна було б використовувати для читання тексту. Такі сфери використовували також середньовічні ченці, щоби читати релігійні тексти.

Деякі почали вставляти ці сфери в оправи, щоби спростити їхнє використання. Такі вироби знайдені в Пізі, Венеції та Флоренції.

Для того, щоб задовольнити потреби людей із різним зором, склодуви почали експериментувати з товщиною лінз. Потім збільшувальні лінзи почали вставляти в оправу з рогів тварин, дерева чи шкіри. Деякі оправи кріпилися на носі.

Найбільше інформації почерпнули вчені з картин епохи Відродження, на яких зображали людей із портативними окулярами чи пенсне. Наприклад, цикл фресок 1352 Томмазо і Модени. На картинах зображено 40 домініканських учених за своїми столами. На одній із цих картин зображено чоловіка з ручним збільшувальним склом, а на другій — ученого в окулярах, закріплених на носі. Цю картину вважають найпершим в історії зображенням справжніх окулярів.

Скляні лінзи також іноді вставляли в оправу зі шкіряних ремінців або металевий обруч, що кріпили на потилиці. Така конструкція допомагала носити окуляри на обличчі без допомоги рук.

Зі зростанням виробництва окулярів, збільшувалася і їхня якість: лінзи ставали тоншими, а оправи — зручнішими. На цей час склодувам у виробництві окулярів почали допомагати оптометристи, які підганяли лінзи під конкретні потреби пацієнтів. Але такі окуляри були дуже дорогими, тому індивідуальні замовлення могла дозволити собі лише еліта.

Майже немає доказів того, чи користувалися жінки першими в історії окулярами. Більшість окулярів призначалася для людей з далекозорістю, щоб вони могли читати. Але в ті часи жінкам не дозволялося читати й писати, тому найімовірніше, в них не було потреби в окулярах. Навіть після того, як ситуація змінилася, вартість окулярів була настільки великою, що ними могли користуватися лише релігійні діячі, політичні лідери або дуже багаті люди.

Прогрес та зручність

У 17 столітті іспанські майстри вирішили замінити незручні ремінці в окулярах на мотузки, які кріпилися не на потилиці, а на вухах. Іспанські місіонери повезли вдосконалені окуляри до різних країн світу, зокрема до Китаю та сусідніх азіатських країн.

Історики припускають, що на той час китайці мали власні окуляри, але вони із задоволенням перейняли ідею з ниткою в іспанців. Китайці вигадали прив'язувати до кінців ниток обтяжувачі, які можна було закинути за вуха, щоб окуляри було зручніше знімати та надягати.

У 18 столітті в Англії виробник окулярів Бенджамін Мартін був першою людиною, яка створила окуляри, що сидять одночасно на носі та вухах. Окуляри називалися Martin's Margins і досі мають попит серед колекціонерів.

Окуляри були оснащені ідеально круглими лінзами із чорною оправою, щоб зменшити кількість відблисків.

Приблизно тоді на ринку почали з'являтися, як ввігнуті, так і опуклі лінзи. Так короткозорі люди отримали шанс краще бачити на відстані.

У 19 столітті промислова революція та індустріалізація призвела до того, що окуляри почали виробляти масово і вони значно подешевшали. Тоді ж з'явилися нові форми окулярів, наприклад, їх можна було скласти як ножиці й носити в кишенях.

Дешево й сердито

Коли окуляри стали загальнодоступними, виробники почали звертати увагу на їхній зовнішній вигляд. З'явилися нові форми та кольори для лінз та оправ. Останньому сприяло застосування пластику, що відкрило більше можливостей для комбінацій кольору та форми.

Також виробники почали випускати лінзи різних кольорів, що стало початком виробництва сучасних сонцезахисних окулярів. Як відомо, перші затемнені окуляри створили в Китаї у 12 столітті. Оригінальні темні окуляри створили не задля захисту від сонця, а щоб приховати емоції китайських правителів за лінзами з кварцу.

Дві ідеї втілилися в життя на початку 1990-х років, тоді створені перші затемнені лінзи для людей з високою світлочутливістю. Через багато років сонцезахисні окуляри стали модним трендом.

У 1980-х роках скло в окулярах замінили на пластик, що зробило їх легшими, міцнішими й ще дешевшими.

На цей час окуляри оснащують різноманітними захисними покриттями, наприклад, від УФ-випромінювання, комп'ютерних екранів та відблисків. Можливо, в майбутньому людство досягне більшого успіху в корекції зору і потреба в окулярах зникне назавжди.