Не буди звіра. Вчені відредагували гени хом'яків, зробивши з них агресивних монстрів

Американські вчені відредагували гени хом'яків. Експеримент проводили в межах дослідження в галузі соціальної неврології, пише пресслужба університету.

Команда вчених з Університету штату Джорджія, яку очолив професор нейробіології Елліотт Альберс, використала широко відому технологію CRISPR-Cas9 для редагування генів. Вони відключили один із нейрохімічних сигнальних шляхів, який грає вирішальну роль у регулюванні соціальної поведінки в ссавців.

Йдеться про гормон гіпоталамуса вазопресин і рецептор Avpr1a, на який гормон впливає безпосередньо. Вважають, що вищезгаданий рецептор регулює такі соціальні явища, як створення сім'ї, співпраця, спілкування, а також домінування та агресію.

Під час експерименту автори дослідження виявили, що відключення рецептора Avpr1a у хом'яків і, як наслідок, зниження впливу вазопресину кардинально впливає на поведінку виду.

"Ми були вкрай здивовані отриманими результатами. Ми вважали, що зі зменшенням впливу вазопресину знизиться рівень агресії та соціальні взаємодії. Але результати експерименту були кардинально зворотними", — каже професор Альберс.

Хом'яки з відключеним рецептором мали високий рівень соціальної комунікативної поведінки, ніж їхні побратими. Крім цього, типові статеві відмінності, які спостерігали під час агресивної поведінки, усунені. Наприклад, як самці, так і самки виявляли однаково високий рівень агресії стосовно особин своєї статі.

"Як виявилося, ми не розуміємо процес взаємодії вазопресину та рецептора Avpr1a так добре, як ми думали. Такі суперечливі висновки вказують на те, що необхідно вивчати дію цих рецепторів у всіх областях мозку, а не лише в окремо взятих", — наголошує вчений.

У дослідженні використали сирійських хом'яків, які все частіше беруть участь в експериментах із соціальної поведінки, вивчення агресії та соціальних зв'язків. Річ у тому, що цей вид хом'яків має соціальну організацію, дуже схожу на людську.

"Їхня реакція на стрес більше схожа на людську, ніж на інших гризунів. Вони виділяють гормон стреси кортизол, як і люди. Хом'яки також хворіють на багато видів раку, які діагностують у людей. Їхня сприйнятливість до вірусу SARS-CoV-2 також схожа людську", — каже заступник директора Інституту неврології у штаті Джорджія Кім Хьюман.

Автори дослідження наголошують, що їхня робота з використанням CRISPR у хом'яків стала значним кроком уперед.

"Важливо розуміти нейросхеми, які беруть участь у соціальній поведінці людини, і результати нашої роботи можуть застосувати до людей. Розуміння ролі вазопресину в поведінці необхідне для того, щоб допомогти в лікуванні нервово-психічних розладів, від аутизму до депресії", — підсумували вчені.