Шекспір був не правий. Вчені знайшли невідповідності у п'єсах відомого драматурга

Британська хімікиня Кетрін Харкап, яка проаналізувала сцени смерті у різних п'єсах Вільяма Шекспіра, вважає, що вони нереалістичні й пояснила чому, повідомляє Daily Mail.

За словами вченої, знаменитий англійський драматург "убив" у своїх творах понад 70 героїв. Автор описував різні смертельні випадки, зокрема смерть від ножа, від укусу змії, прийому отрути та навіть через відсікання голови.

"Шекспір був хорошим спостерігачем, але він не завжди точно і правдоподібно міг описати смерть, зокрема її причини. У нього багато невідповідностей і так, Шекспір іноді помилявся", — каже Кетрін Харкап, яка провела науковий аналіз творів англійського драматурга.

За словами вченої, коли жив і творив Шекспір, а це кінець 16 і початок 17 століття, люди в Англії в середньому жили 35 років. Багато злочинців стратили публічно шляхом обезголовлення. Тому тема смерті дуже цікавила публіку того часу.

"Це означає, що Шекспір повинен був створювати свої твори максимально кривавими та жахливими. На сцені героїв мали або вбивати, або ж вони самі вбивали себе. Натовп любив подібні розваги, та це для них була розвага", — говорить Харкап.

Але науковий аналіз п'єс Шекспіра, який провела Харкап, показує, деякі смертельні випадки у цих творах виглядають неправдоподібно. Як приклад вона наводить смерті головних героїв з п'єс "Гамлет", "Антоній та Клеопатра" та "Ромео і Джульєта".

"У трагедії "Гамлет" батька Гамлета вбив його брат Клавдій. Він влив отруту в його вухо. Але така смерть не відповідає дійсності", — каже Харкап.

Що стосується трагедії "Антоній та Клеопатра", то цариця Єгипту Клеопатра втрачає свого коханого і ось-ось втратить свою країну. Тому вона просить таємно принести їй отруйну змію у кошику з інжиром. За словами Харкап, отруйна єгипетська кобра за розміром може бути приблизно 1,5 метра, а отже, її дуже складно пронести потай у кошику з інжиром.

"У п'єсі Клеопатра вимовляє всього кілька слів після того, як притиснула змію до своїх грудей, а потім після укусу піднесла її до своєї руки. І після цього вона тихо і мирно вмирає. Але це неможливо. Це не легка, а по-справжньому болісна смерть. Після того, як отрута потрапить в організм, людина почне задихатися, але до цього вона корчиться і страждає від жахливого болю... Я думаю, якби Клеопатра зробила це по-справжньому, то у неї було б не кілька слів, а набагато більше", — каже Харкап.

За словами Харкап, груди, згідно з дослідженням бджолиних укусів, є однією з найболючіших частин тіла. Ще й від цього Клеопатра відчувала б нестерпний біль.

Що стосується смерті головної героїні у п'єсі "Ромео і Джульєтта", то вчена також знаходить її не зовсім реальною. У творі Шекспіра Джульєтта інсценує власну смерть за допомогою спеціального зілля, яке робить її не по-справжньому мертвою, тобто у неї сповільнюється пульс і дихання на 42 години.

За словами Харкап, отрута тетродоксин, що міститься в рибі фугу, справді може зробити так, що пульс у людини сповільниться і вона перестане дихати. Шекспір, можливо, чув про дію цієї отрути, яка може викликати параліч і смерть, від торговців, які бували в Японії.

"Але в п'єсі йдеться про те, що від прийому цього зілля не буде подальших проблем зі здоров'ям. Але я думаю, що якщо людина не дихає 42 години, то проблеми точно будуть і мають з'явитися побічні ефекти впливу отрути", — говорить Харкап.

Тому вчена вважає, що в п'єсах Шекспіра Клеопатра померла нереально швидко, батько Гамлета не міг померти від отрути, влитої у вухо, а Джульєтта не могла прийняти жодного реального зілля, яке допомогло б здаватися мертвою протягом майже двох днів.