Учені вживили тканину людського мозку в мозок щура. Що сталося далі

мозок щура
Фото: мозг крысы | Тканини людського мозку успішно прижилися

Дослідники сподіваються, що нове дослідження дозволить дізнатися більше про розвиток і лікування хвороб мозку.

Related video

Мозок — складний механізм, який роками не перестає дивувати вчених. Щорічно проводяться сотні різних досліджень, спрямованих на розуміння того, як працює наш мозок, а також як і чому розвиваються хвороби мозку. У новому дослідженні вчені навчилися вирощувати "порожні" клітини мозку в лабораторії та вживляти їх у мозок щурів, пише Science Alert.

Група вчених на чолі з нейробіологом Серджіу Пашкою зі Стенфордського університету вже не вперше намагається імплантувати тканини людського мозку в мозок мишей. Ще у 2008 році його команда виростила в лабораторії клітини головного мозку зі стовбурових клітин. Для цього вчені використовували стовбурові клітини дорослої людини, потім індукували їх, щоб повернути в початковий стан "порожніх" стовбурових клітин, коли вони ще не набули "спеціалізації" — клітин серця, нирок або головного мозку. Пізніше з цих клітин учені виростили в лабораторії грудки мозкової тканини, які називаються органоїдами.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Під час першого експерименту вчені вживили органоїди дорослим мишам. Але дослідження провалилося через те, що клітини не прижилися. Пізніше вчені вирішили повторити дослідження, але вже з щурами.

У результаті Пашка з колегами пересадили тканини людського мозку в мозок новонароджених щурів, власний мозок яких ще не розвинувся та не дозрів. Органоїди були імплантовані в соматосенсорну кору, область відповідає за обробку й отримання сенсорної інформації.

Операції з трансплантації провели щурам віком лише кілька днів. Тканини мозку прижилися, і вчені продовжили спостереження тварин до їхнього дорослішання. Загалом їх залишили рости на 140 днів — щури досягають статевої зрілості в період між 6 та 12 тижнями. Після цього вчені приступили до вивчення щурів.

У ході дослідження вчені генетично сконструювали органоїди, щоб вони реагували на симуляцію синього світла, активуючи нейрони. Цю стимуляцію нейронів проводили в експерименті, коли щурів навчали облизувати носа для отримання води. Пізніше вчені виявили, що коли щури висвітлювалися синім світлом, вони автоматично облизувалися.

Учені були приємно здивовані результатами — виявилося, що органоїд не лише прижився та функціонував як частина мозку щура, а й керував поведінкою, яка спрямована на пошук винагороди.

На думку авторів дослідження, отримані ними дані надалі можуть допомогти вченим більше дізнатися про те, як влаштований наш мозок, як розвиваються хвороби головного мозку, а отже, і як лікувати чи запобігати ушкодженню мозку.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розкрили приховані здібності нашого мозку — виявляється, він може "навчатися" навіть без відома господаря.