Невидимий і безжальний супротивник. Вчені вважають, що наш кишечник мучить гравітація

Від синдрому подразненого кишечника страждають близько 10% жителів Землі, проте вчені досі не розуміють, як і чому розвивається захворювання. Днями гастроентеролог із Лос-Анджелеса висунув дивовижну, але дуже вагому гіпотезу — наш кишечник мучить гравітація, пише Science Alert.

У новій статті Бреннан Шпігель із лікарні Cedars-Sinai припустив, що СПК може бути викликано нездатністю нашого організму впоратися з гравітацією. Дослідник вважає, що якщо звичайне управління гравітацією нашого тіла з якоїсь причини не вдається, наша діафрагма цілком може ковзнути вниз і стиснути кишечник, що призводить до проблем з моторикою і надмірним зростанням бактерій.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

На підтвердження своєї гіпотези дослідник проводить паралель із нервовою системою, яка також розвивалася у світі гравітації. Шпігель припускає, що саме ця невидима і жорстока сила змушує нас відчувати "метелики в животі", коли ми турбуємося.

Цікаво, що такі відчуття також виникають під час "падіння на Землю", наприклад, під час катання на американських гірках або під час турбулентності, в яку потрапляє літак. Шпігель зазначає, що нерви в нашому кишечнику подібні до якогось детектора навантаження, який попереджає нас, коли ми відчуваємо, або ось-ось випробуємо, небезпечне падіння.

Хороша новина полягає в тому, що гіпотезу Шпігеля досить просто перевірити. Нині у світі немає певного тесту на СПК. Симптоми захворювання дуже відрізняються від пацієнта до пацієнта, а тому діагноз "синдром розладу кишечника", як правило, ставиться методом виключення.

Медикам доводиться спочатку виключати інші розлади, які можуть спричинити кишкові симптоми (біль, здуття живота, спазми, запор чи діарею) і лише після цього ставити діагноз СПК.

За словами Шпігеля, гравітація може стати причиною, яка поєднує всі ці симптоми. Щобільше, дослідник припускає, що невпорядкована реакція на гравітацію також може призвести до порушення взаємодії кишечника та мозку. Здавлюючи кишечник ця сила також здатна впливати й на мікробіом кишечника, викликаючи надчутливість, запалення або дискомфорт.

Спочатку самому досліднику гіпотеза здалася досить дивною, проте дедалі більше обговорюючи її з колегами, теорія набувала нового сенсу. Наприклад, якщо СПК дійсності є побічним ефектом того, як наше тіло намагається впоратися з гравітацією, це цілком пояснює, чому фізіотерапія і фізичні вправи надають корисний ефект і полегшують симптоми.

Ще одним підтвердженням гіпотези Шпігеля є серотонін — нейротрансмітер, що виробляється в кишечнику для регуляції дефекації. Однак він також відіграє важливу роль для нашого настрою, а надто велика його кількість може призвести до діареї. Крім того, серотонін відіграє важливу роль у регуляції нашого кров'яного тиску у відповідь на гравітацію — фактично без серотоніну ми не могли б підвестися, зберегти рівновагу і навіть підтримувати циркуляцію крові.

Шпігель припускає, що порушення регуляції серотоніну може бути формою порушення гравітації. Тобто коли біологія серотоніну виходить за рамки нормального, у людей може розвинутися СПК, занепокоєння, депресія та хронічна втома. Усе це насправді може бути формами непереносимості гравітації.

На підтвердження своєї гіпотези дослідник також зазначає, що симптомами СПК також можуть бути біль у попереку, головний біль, запаморочення та синдром постуральної тахікардії — різке падіння артеріального тиску, коли людина піднімається.

Шпігель зазначає, що поки що його гіпотеза залишається лише гіпотезою, проте вона дуже вагома, а тому дослідник сподівається найближчим часом підтвердити її дослідженнями.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, чому гравітація тягне нас униз, а не вгору.