Крутиться на язику. "Воскресити" втрачені спогади допоможе відомий рецептурний препарат

Усім нам знайоме це відчуття, коли факт, який, здавалося б, дізнався тільки вчора, сплив за межі досяжності — слово ніби крутиться на кінчику язику, але згадати його, на жаль, неможливо, пише Science Alert.

Але що, якби існував спосіб навернути назад цю амнезію і повернути ці неміцні спогади? Нове дослідження вважає, що це насправді реальніше, ніж ми могли б припустити.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захопливі новини зі світу науки!

Учені припускають, що втрачені спогади можуть бути відновлені через кілька днів шляхом активації окремих клітин мозку або за допомогою препарату, який, як правило, використовують для лікування хронічної обструктивної хвороби легень (ХОХЛ) і групи захворювань, що уражають легені та дихальні шляхи (емфізема, бронхіт, астма й інші).

Це могло б здатися чимось божевільним, проте якщо згадати, що спогади якось хімічно кодуються в клітинах нашого мозку — звучить не так вже й неправдоподібно. Учені погоджуються, що провести подібне дослідження на людях поки не є дійсним, проте дає деяке розуміння нових спогадів, які ми втрачаємо внаслідок безсонних ночей.

Раніші дослідження показали, що навіть короткі періоди безсоння впливають на процеси пам'яті — змінюють рівні білка та структуру клітин мозку. Проте вчені досі не розуміли до кінця, як брак сну впливає на те, як зберігається інформація — чи важчий до неї доступ пізніше, чи знову сформовані спогади повністю губляться, якщо ми не спали.

Нейролог з Університету Гронінгена Робберт Хавекес із колегами вирішили відповісти на це запитання. Для цього вони використовували мишей, яких спеціально позбавляли сну протягом шести годин після того, як вони оглядали клітину з різними об'єктами.

Через кілька днів мишей знову поміщали в клітину — з'ясувалося, що вони не здатні помітити, що один з об'єктів, наприклад, був переміщений в інше положення. Проте все змінювалося, коли певні нейрони в гіпокампі (тонкій ділянці мозку, яка зберігає просторову інформацію та консолідує спогади) не активувалася за допомогою світла.

Так учені довели, що миші могли згадати розташування об'єктів, якщо нейрони гіпокампу, що кодують цю інформацію, отримували імпульс. За словами Хавекеса, це свідчить про те, що інформація, як і раніше, зберігається в мозку, проте нам важко її витягти.

Зазначимо, що для цього вчені використовували оптогенетику, яка є експериментальним підходом, і зараз дуже далека від того, щоб її можна було використовувати на людях. Щоб звести до мінімуму експерименти на мишах, учені звернулися до рецептурного препарату від ХОХЛ — рофлуміласту. Відомо, що одним з ефектів препарату є підвищення рівня специфічної клітинної сигнальної молекули, рівень якої знижується при погіршенні пам'яті, викликаної безсонням.

Хавекес зазначає, що вони з колегами з'ясували, що коли мишам давали препарат перед другим тестом, вони пам'ятали так само, як і після безпосередньої стимуляції нейронів. Так, учені зазначають, що ефекти препарату, що відновлюють пам'ять, зберігалися і через 5 днів і тривали навіть довше, якщо їх застосовували разом зі світловою активацією.

Дослідники вважають, що надалі робота у цьому напрямі допоможе дослідникам зрозуміти, як спогади отримуються, зберігаються і відтворюються у людей. Можливо, надалі це навіть дозволить допомогти людям із порушеннями пам'яті, проте поки що дослідники зосередяться на експериментах із мишами.

Раніше Фокус писав про те, як працює наша пам'ять — вчені вважають, що мозок лінивіший, ніж нам здається.