"Будинок Ветті" повернув колишню славу: відновлено древній помпейський бордель

Будинок розкопали наприкінці 1894 — на початку 1896 рр. Він займає площу понад 3 353 квадратних метри у північно-західній частині Помпей. Його побудували колишні раби, які розбагатіли завдяки торгівлі вином, повідомляють Daily Mail.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Під час 20-річної реставрації "Будинку Ветті" відкрили кам'яні колони, фонтан і кілька еротичних фресок, на одній з яких зображено бога Пріапа з великим пенісом.

Пріап — бог родючості та достатку, а зображення, що висіло на вході, як вважають, символізувало багатство, яке накопичили чоловіки.

Чоловіки, Авлус Ветій Реститус та Авлус Ветій Конвіва, отримали свої багатства завдяки торгівлі вином після того, як їх звільнили. Вони й побудували цей розкішний будинок, який одночасно слугував борделем.

Тепер відвідувачі можуть оглянути будинок, щоб на власні очі побачити, яким було життя еліти в приреченому на загибель римському місті.

Директор парку "Помпеї" Габріель Цухтрігель сказав: "Будинок Ветті — це як історія Помпеї і, власне, римського суспільства в одному будинку".

"Ми бачимо тут останню фазу помпейського настінного живопису з неймовірними деталями, так що ви можете стояти перед цими зображеннями годинами і все ще відкривати для себе нові деталі", — сказав директор археологічного парку напередодні публічного відкриття.

У вітальні, відомій як Зал Пентея, на фресці зображено Геракла в дитинстві, який вбиває двох змій, що ілюструє епізод з життя грецького героя.

Керівниця реставраційних робіт архітекторка Аріанна Спіноза назвала відреставрований будинок "одним зі знакових будинків Помпеї".

Резиденція "представляє помпейський "domus par excellence", не лише завдяки фрескам виняткової важливості, але й завдяки своєму плануванню та архітектурі", — сказала Спіноза.

Дві тисячі років тому Помпеї, розташовані за 22,5 км на південний схід від Неаполя, були жвавим містом з приблизно 15 000 мешканців, доки 24 серпня 79 року н. е. виверження Везувію не зруйнувало його.

Вважається, що внаслідок виверження загинуло 16 000 людей в Помпеях і навколишніх містах, що робить його одним з найруйнівніших вивержень вулканів в історії.

Управлінець і поет Пліній Молодший спостерігав за розгортанням катастрофи здалеку, а його листи з описом жахливої події знайшли в 16 столітті.

З його записів випливає, що виверження застало мешканців Помпей зненацька.

Пліній писав, що стовп диму, "схожий на сосну", піднявся з вулкана і зробив міста навколо чорними, як ніч.

Хоча виверження тривало близько 24 годин, перші пірокластичні сплески почалися опівночі, що призвело до обвалення стовпа вулкана.

Лавина розпеченого попелу, породи і отруйного газу зі швидкістю 124 милі на годину ринула вниз по схилу вулкана, поховавши під собою жертв і залишки повсякденного життя.

Сотні біженців, які ховалися у склепінчастих аркадах на березі моря в Геркуланумі, притискаючи до себе коштовності та гроші, загинули миттєво.

Ця подія обірвала життя міст, але водночас законсервувала їх до повторного відкриття археологами майже через 1700 років.

Розкопки Помпей, промислового центру регіону, та Геркулануму, невеликого пляжного курорту, дали безпрецедентне уявлення про римське життя.

Раніше Фокус писав про сім древніх катастроф, які змінили наш світ.