Задовго до Кремнієвої долини: що відомо про "Дім мудрості"

Сьогодні Кремнієва долина є синонімом цієї ідеї — але це лише одна з багатьох інституцій, які проклали шлях до неї. Про один з таких прикладів, який походить з Багдада, Ірак, розповідають phys.org.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Приблизно в той час, коли Європа переживала так звані "темні віки", зародився Дім мудрості (Байт-аль-Хікма). Саме тут зібрали і переклали арабською мовою багато великих творів з Персії, Китаю, Індії та Греції, зокрема праці Арістотеля й Евкліда.

Це культурно і лінгвістично різноманітне середовище дало поштовх інноваціям, які залишили довговічну спадщину в таких галузях як алгебра, географія, астрономія, медицина та інженерія.

Талановиті автомати

За три з половиною століття свого існування Дім мудрості населяла низка обдарованих мислителів. Серед них були брати Бану Муса — три перські вчені ІХ століття, які жили в Багдаді. Брати сформували мультидисциплінарну команду: один з них був математиком, інший — астрономом, а третій — інженером.

Вони перекладали твори з інших мов на арабську, спонсорували інших перекладачів і вкладали гроші в купівлю рідкісних рукописів. Вони також займалися політикою і розвитком міської інфраструктури, а ще навіть були талановитими музикантами.

Але, мабуть, найважливіший їхній внесок — створення автоматичних машин або автоматів. В одній з їхніх праць, опублікованій у 850 році н. е. "Книзі геніальних пристроїв", описуються машини, які слугували попередниками сучасних роботів.

Ці автомати включали механічні музичні інструменти й самограючого робота-флейтиста з паровим двигуном. Теун Кетсієр з Амстердамського університету вважає цього механічного музиканта першою у світі програмованою машиною.

Блискучі ерудити

Ще одним вченим тогочасного Дому мудрості був Мухаммед ібн Муса аль-Хорезмі, чиє ім'я надихнуло на створення терміну, який ми регулярно використовуємо: "алгоритм".

Насправді його спадщина є подвійною, оскільки термін "алгебра" також походить від назви однієї з його книг "Кітаб аль-Джебр", або "Книга завершення".

Це була одна з перших (якщо не перша) у світі публікацій алгебраїчних правил. Він також зробив важливий внесок у географію та астрономію.

Аль-Хорезмі тісно співпрацював з аль-Кінді, також відомим під своїм латинізованим ім'ям Алкіндус.

Аль-Кінді був аббасидським ерудитом. Він був громадянином Імперії Аббасидів, яка охоплювала арабомовний світ від сучасного Пакистану до Тунісу і від Чорного моря до Індійського океану. Він займався математикою, досліджував криптоаналіз і був піонером в теорії музики, який поєднав аристотелівську філософію з ісламською теологією.

Аль-Кінді належить заслуга в ознайомленні своїх колег і однолітків в арабомовному світі з індійськими числами. Разом з аль-Хорезмі він розробив арабські цифри, якими ми всі використовуємо сьогодні (тобто цифри 0-9).

Він також є автором найстарішої відомої книги з криптоаналізу і, як відомо, використовував статистичний висновок (тип аналізу даних). Статистик Лайл Брумелінг описує це як один з найбільш ранніх відомих прикладів обох цих методів.

Особиста бібліотека аль-Кінді була настільки величною, що брати Бану Муса, очевидно, з ревнощів змовилися побити його, виселити з Дому мудрості, а його бібліотеку конфіскувати і забрати собі.

Зник безслідно

Після століть сприяння інтелектуальній думці й технічному розвитку, Дім мудрості зруйнували монголи під час облоги Багдада в 1258 році, не залишивши майже ніяких слідів.

Відсутність археологічних доказів навіть змусила деяких дослідників поставити під сумнів саме його існування, або припустити, що він існував не стільки як місце, скільки як стан душі.

У своїй книзі "Грецька думка, арабська культура" Дімітрі Гутас припускає, що Дім мудрості можна, в кращому випадку, романтизувати як "ідеалізований національний архів". Але такий погляд оскаржує в рецензії на видання ісламознавець Хоссейн Камалі.

Втім, навіть Гутас погоджується, що між 800 і 1000 роками н. е. на Близькому Сході існував масштабний перекладацький рух, який призвів до всебічного і систематичного перекладу грецьких нелітературних творів на арабську мову. Перекладачі були у великій пошані, а соціальний престиж присуджувався не тільки їм, але й еліті, яка допомагала фінансувати їхню діяльність.

Як підсумовує відомий науковий комунікатор і фізик-теоретик Джим аль-Халілі у своїй книзі "Першовідкривачі":

"Дійсно існувала установа, відома як Дім мудрості […], що різко розширила свої масштаби з простої палацової бібліотеки […] і стала центром оригінальних наукових досліджень".

Інакшими словами, Дім мудрості міг бути невеликим приміщенням, але таким, що уможливило культуру отримання міждисциплінарних знань у багатому і динамічному середовищі. Його спадщина і внесок у сучасні дослідження очевидні.

Приклад для сьогодення

Хоча ми багато чого не знаємо про Дім мудрості, одне здається очевидним: його створення зумовлене усвідомленням багатства ідей, які можуть з'явитися в динамічному, багатопрофільному середовищі.

Одним із ключів до його успіху була постійна фінансова підтримка з боку різних халіфів, які були політичними й релігійними лідерами ісламських держав, відомих як халіфати. Інакше кажучи, вчені були зосереджені саме на навчанні, а не на пошуках фінансування, на відміну від Кремнієвої долини сучасності.

Крім того, всі способи здобуття знань однаково поважалися, винагороджувалися і заохочувалися, що призводило до соціальної стабільності і процвітання.

Раніше Фокус розповідав про топ 11 найважливіших наукових відкриттів 2022 року.