Сумнозвісна репутація та річні пірати. Історія печери Кейв-ін-Рок та її таємниці

Саму печеру сформували вітрова та водна ерозія вапнякових урвищ на річці Огайо, спричиненої талими льодовиковими водами після Вісконсинського льодовикового періоду 75 000-11 000 років тому. Першим з європейців її задокументував М. де Лері з Франції. У 1729 році він наніс її на мапу та назвав "caverne dans Le Roc", пише HeritageDaily.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

У другій половині 18 століття піратство кинуло тінь на річку Огайо. "Печера у скелі" ж отримала сумнозвісну репутацію схованки та володінь піратських банд, розбійників та бандитів.

Основою територією діяльності річкових нападників було побережжя річки, де вони нападали та тероризували поодинокі малонаселені поселення, позбавлені цивільної влади та інституцій. Вдаючись до обману, приховування, засідок та інших прийомів та тактик, пірати також часто вели бої у добре вивчених місцях з природніми перешкодами.

Найбільше асоціацій пов'язано із Семюелем Россом Мейсоном. Раніше він був капітаном ополчення Вірджинії на західному кордоні США під час Війни за незалежність США.

Згодом він став ватажком банди розбійників та піратів, названої на його честь. Вони полювали на човни в нижній течії річок Огайо і Міссісіпі.

У 1790-х роках Мейсон оселився на Червоних берегах річки Огайо і керував діяльністю з Кейв-Ін-Рок. Вважається, що черед його піратів були брати Гарпи, ймовірно, перші серійні вбивці в Америці, та Пітер Алстон, фальшивомонетник, конокрад і розбійник.

Тогочасні газети сипали історіями про річкового розбійника та його банду, водночас створюючи навколо Кейв-Ін-Рок репутацію сховку злочинців. Банда продовжувала діяти з печери до 1799 року, поки їх не вигнала група месників на чолі з капітаном Янгом з округу Мерсер.

Опісля ватажка та його піратів захопив іспанський колоніальний уряд у Новому Мадриді. Злочинців передали під варту американської влади на території Міссісіпі. Відомо, що по дорозі до місця передачі Мейсон і його люди напали на охоронців та втекли, однак лідер отримав кульове поранення, що пізніше призвело до смерті.

А проте на цьому історія печери не закінчилася. З кінця 1700-х до початку 1800-х років на іллінойському березі річки Огайо на північ від Кейв-Ін-Рок Джонатан Браун очолював невелику банду річкових піратів у Бейтері-Рок. Місцеві перекази також розповідають, що грабіжник банків і потягів Джессі Джеймс з банди Джеймса-молодшого також переховувався в печері (хоча немає жодних історичних документів, які б підтверджували цей зв'язок).

Хай там як, до 19 століття правоохоронні органи та групи месників викорінили і змели з лиця землі все зло, що ховалося в печер, знищивши осередки опору бандитів.

Згодом у печері-скалі поселилися колоністи, що заснували біля входу річкове місто Кейв-Ін-Рок.

Раніше Фокус писав про печеру Подих дракона. Найбільше у світі підземне озеро все ще зберігає таємниці, однак деякі з них вдалося винести на світло.