Тисячолітня загадка. Дослідники все ще не визначили, де саме бере свій початок річка Ніл

Питання щодо витоків другої найдовшої річки планети спантеличувало людей протягом тисячоліть. Здавалося б, це просте запитання, однак навіть сьогодні, в епоху численних супутників, новітніх методів дослідження та геофізичних ноу-хау, загадка джерела Нілу не така проста. Про це розповідає IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Річ у тім, що Ніл має з два основні джерела, а саме Блакитний Ніл з Ефіопії, на який припадає дві третини всього обсягу Нілу, а також Білий Ніл з африканських Великих озер. Однак на цьому не закінчується.

І якщо заглибитися в історію, то там не все так однозначно. Одним словом, загадок з'являється навпаки все більше.

Древні римляни казали: "Nili caput quaerere". В перекладі це означає "шукати голову Нілу". Його часто використовували, щоб описати дещо божевільне прагнення до чогось недосяжного або неможливого.

А проте римляни ніколи не відмовлялися від викликів і дійсно намагалися знайти джерело Нілу в експедиції, яку розпочав імператор Нерон у 60-61 роках нашої ери. Ефіопські провідники повели невеличку групу древніх дослідників, що складалася з особистих охоронців імператора, через Африку вздовж Нілу в невідомість.

Досі не вдалося дізнатися, де саме вони закінчили своє дослідження. Однак існує думка, що древні римляни дійшли до значної водойми, яка, на їхню думку, була джерелом. Дехто вважає це ущелиною поблизу Джуба (нині місто Республіки Південного Судану). Інші ж стверджують, що дослідники дійшли далі на південь до водоспаду Мерчисон, що на річці Вікторія-Ніл.

Хай там як, ця таємниця виявилася їм не по зубах. Нерон закінчив життя самогубством у 68 році н.е., а пошуки призупинили після того, як древні римляни виключили можливість вторгнення в Африку за межі Римського Єгипту.

А проте вони не перші міркували над цією загадкою про джерела Нілу. Задовго до них стародавні єгиптяни намагалися з'ясувати, де ж розпочинається сьогодні друга найдовша річка Нілу. Не насамкінець через те, що їхня цивілізація залежала від її вод. Окрім цього, річка слугувала як транспортний маршрут.

Вважається, що стародавні єгиптяни дослідили Ніл аж до Хартума (сьогодні столиця та друге за розміром місто Судану) та вирішили, що джерело річки це Блакитний Ніл, який зі свого боку бере брати початок в ефіопських горах. Експедицію наказав організувати фараон Птолемей II Філадельф, який правив Єгиптом у 283 – 246 до н.е.

І древні дослідники були на правильній дорозі, однак нема жодних доказів, що стародавні єгиптяни вивчали інший пазл — Білий Ніл.

Сьогодні ж заведено вважати, що Ніл має два витоки: Блакитний і Білий Ніл. Вони зустрічаються в столиці Судану Хартум, а потім течуть на північ до Єгипту. Блакитний Ніл витікає зі сходу з озера Тана в Ефіопії, а Білий Ніл бере свій початок поблизу озера Вікторія і впадає в місто Джінджа (Уганда).

Через це озеро Вікторія, яке водночас найбільше за площею озеро Африки, часто вважають джерелом Нілу.

Відомий мандрівник і дослідник Крістофер Ондатже у 1996 році відправився по протореному шляху древніх людей, щоб виявити, де саме розпочинається річка Ніл. Він виявив, що води озера Вікторія впадають в озеро Альберт.

Білий Ніл же витікає не безпосередньо з озера Альберт, а з річок Кагера та Семлікі, які зі свого боку беруть початок із гір Рувензорі в Демократичній Республіці Конго. Він пише: "Рувензорі є таким же важливим джерелом для вод Нілу, як і озеро Вікторія".

Отож можна з впевненістю сказати, що джерела Нілу — це одна з найбільших наявних загадок. Вона не має єдиного витоку та наповнює свої води через складну систему річок та інших водойм.

Раніше Фокус розповідав про найбільше у світі підземне озеро, яке все ще зберігає таємниці. Однак дослідникам вдалося зазирнути "одним оком" в його води та зробити неймовірні відкриття.