На двох стільцях. Учені знайшли спосіб нагодувати мільйони й утримати тонни вуглецю

Чисельність населення планети зростає, а разом із нею зростає й потреба в більшій кількості їжі, у гонитві за якою страждає дика природа, адже саме вона стає "предметом нападок". У результаті конфлікт між нашими потребами в сільськогосподарських угіддях і вирубуванням лісів для їх створення стає об'єктивною природою для екології планети загалом, пише Science Alert.

Однак тепер дослідники вважають, що нам варто звернути увагу на не таке очевидне джерело їжі, яке, схоже, здатне задовольнити наші потреби в білку та залишити ліси незайманими. Так би мовити, знайдено золоту середину.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами еколога з Університету Стерлінга у Великій Британії, який став співавтором нового дослідження, Аластера Джампа, вирішити нашу дилему можуть допомогти їстівні гриби. Вони допоможуть виробляти продукти, багаті на білок, у великій кількості, але також і зможуть утримувати зайвий вуглець у ґрунті. Але навіть це ще не все — для вирощування грибів зовсім не обов'язково знищувати ліси.

Зазначимо, що дієта з грибів може здатися не дуже привабливою, проте варто пам'ятати, що вони багаті на клітковину, містять незамінні жирні кислоти й цілком здатні замінити інші джерела білка, в тому числі й м'ясо.

Дослідники заснували свої висновки на статистиці висадки дерев за останнє десятиліття й дійшли висновку, що вирощування грибів на цих територіях цілком здатне щорічно забезпечувати продуктами мільйони людей, водночас жодне з дерев не постраждає.

Проте вчені зазначають, що вся концепція насправді трохи складніша, ніж може здатися на перший погляд. Результат буде досягнутий лише за умови, що нові методи спільного культивування грибів і розсади можуть бути розширені.

Ідея дослідників полягає в тому, що їстівні гриби, такі як індиго молочний (Lactarius indigo), вирощуватимуться за однією з двох концепцій:

• у лісах, посаджених у системі, схожій на фруктовий сад;
• для відновлення лісів відповідно до природоохоронних цілей.

Передбачається, що плодові тіла грибів вирощуватимуться в лабораторії, а потім їх спори будуть використані для інокуляції молодих саджанців дерев перед їх висадженням у системи.

Трюк полягає в тому, що гриби природним чином вступають у тісні зв'язки з деревами, обвиваються навколо їхнього коріння, а далі відбувається обмін мінералами та поживними речовинами на вуглець. У міру зростання дерев збільшуватиметься й підземна мережа грибів. За словами авторів дослідження, у довгостроковій перспективі це призведе до збільшення виробництва продуктів харчування, водночас усі ризики, пов'язані з інтенсивним сільським господарством, будуть зменшені. Йдеться про:

• використання добрив;
• використання великої кількості води;
• вирощування додаткових кормів для худоби;
• виділення парникових газів;
• орання й обробку ґрунту (якщо його не чіпати, може утримувати вуглець).

Попередні підрахунки показують, що додавання грибів до бореальних лісів у північному середовищі дозволить накопичувати 12,8 метричних тонн вуглецю щорічно. У лісах помірного поясу ця цифра становитиме лише половину вуглецю, що накопичується в лісах північного середовища.

Учені зазначають, що підвищення вмісту вуглецю в ґрунті у масштабі — це неточна наука, а тому потрібно більше додаткових досліджень. Проте вже зараз подібна пропозиція здається дуже привабливим способом вирішити одразу кілька проблем людства.

Раніше Фокус писав про те, що насправді відомо про велику мережу грибів, що з'єднує ліси.