Прокляття скарбу Пріама. Дослідник мріяв відкрити Трою, проте зруйнував її

Дивовижний скарб Золото Трої у 1873 році знайшов німецький археолог-любитель Генріх Шліман. Він стверджував, що понад 10 тис. предметів належали давньому царю Трої з епічної поеми Гомера "Іліада". А проте не все так однозначно, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Шліман натрапив на реліквію на північно-західному узбережжі сучасної Туреччини. Пізніше він назвав його скарбом Пріама, хоча ніякого стосунку до цього царя Трої знахідка не має. Артефакт датується 2400–2300 рр. до н. е. і належить до Трої ІІ, тобто існував за тисячу років до Пріама, який правив Троєю VI або навіть VII.

Згідно з "Іліадою" Гомера, Троянська війна почалася, коли Паріс, троянський принц і син царя Пріама, викрав Єлену, дружину царя Спарти Менелая. В героїчній спробі визволити її Менелай та його союзники, серед яких був знаменитий воїн Ахілл, попливли до Трої на її пошуки. Це спричинило десятирічну війну між державами.

Досі дослідники сперечаються, чи відповідають дійсності описані події. Тому, коли Шліман зробив сміливе твердження, що Гісарлік був містом Трої, багато хто засумнівався. Однак, як виявилося, він мав рацію.

Ще більшою сенсацією стало відкриття під час розкопок стародавніх руїн скарбниці артефактів, які, на його думку, належали цареві Пріаму.

Серед тисяч предметів, які він знайшов, була багато прикрашена зброя, сотні золотих прикрас, срібні вази, мідні казани та інші дорогоцінні речі. Найбільше в ньому було золотих намистин — близько 1000. Причому намистини були дуже різноманітними за формою — і дрібний бісер, і тонкі трубочки, і намистинки з розплющеними лопатями.

Однак дослідник поспішно визначив вік артефактів. Річ у тім, що місце розкопок містило шар за шаром стародавні поселення, що охоплювали період від 3000 до 500 років до нашої ери. Його відчайдушна спроба знайти гомерівську Трою означала, що він поспішив розкопати верхні шари, ненавмисно зруйнувавши століття історії.

У пошуках слави і багатства Шліман вивіз предмети з Туреччини і оголосив, що знайшов величний скарб царя Пріама.

Однак його надії не виправдалися. За похмурою іронією долі виявилося, що розкопки Шлімана насправді зруйнували багато шарів, пов'язаних із Пріамом та гомерівською Троєю. Він зруйнував саме місто, яке хотів відкрити.

Зрештою історія самого артефакту покрита не менш сумними подіями.

Шліман побоювався, що настільки цінні скарби місцева османська влада може конфіскувати, і тому вивіз їх контрабандою в Афіни. Пізніше бізнесмен запропонував молодій ще тоді Грецькій державі в Афінах за власні кошти звести музей для експозиції скарбу.

Однак він виставив певні умови, а саме за життя археолога скарб залишиться в його власності, а йому дозволять провести масштабні археологічні розкопки в Греції. З причин політичного характеру Греція відхилила цю пропозицію, а з фінансових і політичних причин відмовилися від скарбу Шлімана також музеї Лондона, Парижа і Неаполя. Зрештою про бажання взяти скарб у своє Античне зібрання заявили Пруссія і Німецька імперія.

На цьому подорож артефактів не закінчилася. Коли Друга світова війна закінчилася, професор Вільгельм Унферцагт передав скарб Пріама разом з іншими творами античного мистецтва радянській комендатурі. Як трофей скарб перевезли в СРСР.

І саме відтоді про подальшу долю Золота Трої нічого невідомо. Тільки в 1993 році уряд Росії оголосив, що скарби Трої знаходяться в Москві. Питання повернення викрадених СРСР німецьких цінностей до ФРН не розв'язане донині.

Хоча Шліман і відкрив неймовірний скарб часів античності, через своє прагнення слави та поспішність він втратив набагато більше.

"Якщо ви подивитеся на карти розкопок, то побачите посередині прогалину, де написано: "Палац зруйнований Шліманом". Він знайшов палац Пріама, а потім викинув його. Він знайшов Трою, але він також зруйнував її", — сказав Ерік Клайн, професор античної історії та археології в Університеті Джорджа Вашингтона.

Раніше Фокус писав, наскільки небезпечними можуть бути археологічні дослідження. Відкриття гробниці короля Казимира порівняли із застосуванням біологічної зброї.