Чи може людський мозок дійсно відновлюватися? Нове дослідження дало відповідь

Людський мозок, чи може він себе відновлювати? Питання, яке роками хвилює нейробіологічну спільноту. А проте нещодавнє дослідження Нідерландського інституту нейронаук пролило на це питання вкрай необхідне світло, пише SciTechDaily.

Використання регенеративного потенціалу мозку під час старіння або неврологічних розладів може стати вирішальним фактором у відновленні функцій мозку, особливо у випадку відсутності ефективних методів лікування нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У новому дослідженні вчені вивчили та переоцінили раніше опубліковані дані, щоб остаточно розв'язати питання про те, чи може людський мозок регенерувати сам себе. Виявляється, попередні дослідження дали суперечливі результати: деякі з них вказували на те, що нові клітини дійсно можуть виникати в гіпокампі — структурі, яка відіграє ключову роль у навчанні та пам'яті, навіть у дорослих.

Однак інші дослідження не змогли виявити жодних нейрогенних популяцій у цій ділянці. Збиває з пантелику, чи не так?

Тут з'являються транскриптомні технології, які нещодавно надали цінну інформацію про різні типи клітин, знайдені в людському мозку від померлих донорів з різними захворюваннями мозку.

Хоча ці нові методи спочатку здавалися ідеальним розв'язанням суперечки, нещодавні дослідження секвенування одноклітинної РНК у гіпокампі людини дали суперечливі результати. Два дослідження виявили нейронні стовбурові клітини, в той час як третє дослідження не змогло виявити жодної нейрогенної популяції.

У цьому дослідженні вчені обговорили і повторно проаналізували раніше опубліковані набори даних одноклітинної транскриптоміки, щоб виявити конкретні проблеми, які можуть заплутати дизайн, аналіз та інтерпретацію цих даних про гіпокамп дорослої людини.

Повторний аналіз раніше опублікованих наборів результатів дозволив виявити низку специфічних проблем, які потребують особливої уваги, і відкрита дискусія в цій галузі могла б принести чималу користь.

Дослідники виявили, що маркери, отримані на мишах, які вони вже давно використовують, майже не перетинаються з маркерами для кожного типу нейрогенних клітин у людському мозку, якщо взагалі перетинаються.

Такі дослідження вимагають достатньої статистичної потужності: якщо регенерація нейрональних клітин і відбувається в мозку дорослої людини, то це буде досить рідкісним явищем. Отже, потрібно буде секвенувати достатню кількість клітин, щоб ідентифікувати ці дефіцитні, ймовірно, нейрогенні популяції.

Важливі й інші параметри, наприклад, якість зразків. Інтервал між смертю донора і подальшою обробкою є критично важливим, оскільки якість тканини й отриманих даних з часом падає.

Хоча ці нові технології пропонують унікальну можливість скласти карту відновлення гіпокампа в людському мозку і дослідити, які типи і стани клітин можуть бути найбільш піддатливими до терапевтичних втручань під час старіння, нейродегенеративних і нервово-психічних захворюваннях, відтворюваність і узгодженість є ключовими факторами.

Точна звітність необхідна для того, щоб зробити ці експерименти з одноклітинної транскриптоміки та їх аналіз відтворюваними. Насправді може бути більше спільних позицій, ніж вважалося раніше.

Ось так, дебати не вщухають, але прогрес все ж таки є.

Раніше Фокус писав про прорив у дослідженні хвороби Альцгеймера: сон собак розкриває таємницю одужання.

А також ми розповідали про новий препарат від хвороби Альцгеймера, який дав позитивні результати у випробуваннях. Це справжня надія на одужання.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових та медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має лише інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.