Таємниця під сімома замками. Вчені розповіли, яке на смак людське м'ясо

Після того як 20-річна Паула Гону, інфлюєнсерка з Іспанії, шокувала світ зізнанням про те, що готувала і пробувала частину власного коліна в пасті Болоньезе, питання про те, яке ж людське м'ясо на смак, знову спливло у суспільстві, пише Daily Mail.

Курка, свинина та яловичина є одними з найпопулярніших видів м'яса у всьому світі. Однак існує також "заборонений плід", який наважилися спробувати небагато людей — йдеться про людське м'ясо. У новому дослідженні вчені зібрали свідчення людей, які так чи інакше встигли попрактикуватися у канібалізмі.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Зазначимо, що Паула Гону далеко не самотня у своїй цікавості, так, 2001 року німець убив і з'їв добровільну жертву, що стало одним із найвідоміших випадків канібалізму.

Ще у 1920-х роках американський авантюрист Вільям Бюлер Сібрук вирішив скласти докладний звіт про товариства, що пожирають людське тіло, для цього він зустрівся з народом Гуеро у Західній Африці. У 1931 році він оформив цей досвід у книгу та опублікував її.

У своєму оповіданні Сибрук наголошував, що сире людське м'ясо візуально схоже на яловичину, проте менш червоне та з блідо-жовтим жиром. Він також зазначав, що після варіння воно стає сірим і ще більше схожим на яловичину. Ба більше, він також зазначав, що навіть найзапекліший гурман навряд чи зміг би відрізнити його на смак від яловичини.

Втім, думки про дослідження Сибрука розділилися: одні вважають, що він насправді не пробував людського м'яса, інші вважають його опис одним з найкорисніших, оскільки більшість розповідей про канібалізм походять від душевнохворих злочинців і часто є суперечливими.

Зазначимо, пізніше Сибрук зізнався, що плем'я Гуеро не допустило його до участі у своїх традиціях. Однак він стверджував, що компенсував цей недолік, взявши шматок тіла з тіла померлого пацієнта лікарні у Франції та приготувавши його на рожні.

Водночас німецький канібал Армін Мейвес стверджував, що людське м'ясо більше схоже на свинину, проте "більш гірке і жорсткіше". Водночас японський канібал Ісей Сагава, навпаки, вважав, що воно "ніжне та м'яке" як тунець. У 1981 році Сагава вбив голландку Рене Хартевельт, а потім наситився її плоттю, він стверджував, що її плоть "танула у нього в роті, як сирий тунець у суші-ресторані".

Ще одна не менш тривожна історія сталася з тими, хто вижив в авіакатастрофі в Андах у 1972 році, вони просто були змушені їсти своїх попутників, щоб вижити. Тоді вони запевняли, що замерзла людська плоть не має смаку.

За словами Нандо Паррадо, що вижив, коли він їв свій перший шматок людського тіла, йому довелося змусити себе проковтнути, щоб вижити.

Минулого року російський кілер Володимир Ніколаєв розповів про те, як вперше скуштував людину у 1997 році. Тоді він посварився з чоловіком біля свого будинку, вдарив його та вбив. Далі він розчленував тіло вбитого і дійшов висновку, що ніщо не може завадити йому вгамувати свою цікавість.

Через заборонений характер канібалізму лише небагато наукових досліджень насправді вивчали смак приготовленої людської плоті. Відомо, що людське м'ясо повне високопігментованим міоглобіном білком, що означає, що воно відповідає загальному визначенню "червоного м'яса", такого як яловичина.

У 2014 році у наукового журналіста ВВС Грега Фута взяли шматок м'яза з його гомілки, щоб вивчити, яке ж на смак людське м'ясо. Зазначимо, що дослідники не куштували його, але обробили в лабораторії, щоб отримати уявлення про текстуру сирого м'яса, а потім приготували його та вивчили аромати.

Дослідники виявили, що м'язова тканина містить такі ж волокна, як куряча грудка та деякі частини яловичини. Фут також зазначав, що насправді приготовлене людське м'ясо "пахло дуже приємно", більш насичено, ніж свинина чи курка.

Попри суперечливі відомості про смак та засудження в суспільстві, деякі експерти насправді вважають, що канібалізм може стати розв'язанням проблем зміни клімату. Наприклад, у 2019 році шведський вчений, професор Сагнус Содерлунд припустив, що поїдання мертвих людських тіл може бути більш розумним у разі дефіциту їжі, ніж м'ясна та молочна промисловість, а також поїдання комах.

Раніше Фокус писав про те, чому м'ясо, вирощене в лабораторії, гірше за справжнє.