Пепсі та бургери: чи справді західна дієта збільшує ризик хвороби Альцгеймера

Вчені виявили зв'язок між західною дієтою та ризиком розвитку хвороби Альцгеймера, а також знайшли потенційних захисників у вигляді омеги-3 та пробіотиків.

У прагненні розгадати таємниці хвороби Альцгеймера дослідники досягають значних успіхів, заглиблюючись у хитросплетіння факторів, які впливають на нашу сприйнятливість до цього виснажливого захворювання. Серед цих факторів лежить гостроцікаве відкриття: наші харчові звички, особливо в західному світі, можуть відігравати значну роль, пише ScienceAlert.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Комплексний аналіз 38 останніх досліджень, що охоплюють п'ять років, пролив світло на західну модель харчування як фактор ризику розвитку хвороби Альцгеймера в легкій та помірній формі. З іншого боку, проблиск надії з'являється завдяки середземноморській дієті, кетогенній дієті та включенню омега-3 жирних кислот і пробіотиків, які, як видається, захищають від хвороби, хоча здебільшого в легкій і помірній формі.

Група авторитетних дослідників з різних установ Китаю представила переконливу пропозицію: зміна нашого раціону може стати ключем до зменшення ризику розвитку хвороби Альцгеймера та інших форм деменції, одночасно пом'якшуючи когнітивні порушення, які вона спричиняє.

"Впровадження певних дієтичних заходів може потенційно уповільнити прогресування хвороби Альцгеймера, прокладаючи шлях до поліпшення когнітивних функцій і підвищення якості життя", — стверджують дослідники у своїх опублікованих результатах.

Зокрема, ці дієтичні втручання продемонстрували відчутні переваги в когнітивних функціях і якості життя серед людей, які борються з хворобою Альцгеймера в легкій та середній стадіях. Ба більше, вони продемонстрували потенціал для уповільнення невпинного прогресування хвороби.

Хоча точне походження хвороби Альцгеймера залишається невловимим, наукова спільнота отримала уявлення про згубні наслідки, яких вона завдає мозку. Накопичення амілоїд-бета (Аβ) пептидів і кластерів тау-протеїнів у нейронних структурах, важливих для пізнання і пам'яті, лежить в основі цього руйнівного стану.

У цьому контексті складний взаємозв'язок між вибором дієти та запаленням стає ключовим фактором. Західні дієти, багаті на насичені жири, цукор і сіль, потенційно піддають наш організм додатковим стресам, роблячи нас вразливішими до деменції.

"Основні механізми обертаються навколо обмеження окислювального стресу, запалення та накопичення Aβ-пептидів", — пояснюють дослідники, підкреслюючи складний зв'язок між харчуванням та здоров'ям мозку.

У той час як середземноморська дієта процвітає завдяки цільнозерновим продуктам, фруктам, овочам і морепродуктам, кетогенна дієта пропонує особливий підхід, що характеризується високим вмістом жирів і низьким споживанням вуглеводів. Однак важливо зазначити, що кетогенна дієта несе в собі певні ризики для здоров'я і повинна дотримуватися під наглядом медичних працівників.

Враховуючи, що на деменцію страждає понад 50 мільйонів людей у всьому світі, і ця цифра невпинно зростає, зусилля, спрямовані на зменшення ризику, набувають першорядного значення, поки триває пошук ліків проти цього захворювання.

Невтомне прагнення розплутати складні зв'язки між дієтою та хворобою Альцгеймера прогресує, пропонуючи вченим досконаліше розуміння глибокого впливу нашого кулінарного вибору на мозок.

"Отримані результати незаперечно демонструють, що дієтичні втручання здатні сповільнити прогресування хвороби Альцгеймера, покращити когнітивні функції та підвищити загальну якість життя людей, які страждають на цю недугу", — стверджують дослідники.

Однак численні прогалини в знаннях залишаються, що спонукає до всебічного вивчення складного взаємозв'язку між харчуванням і хворобою Альцгеймера.

Раніше Фокус писав про прорив у дослідженні хвороби Альцгеймера. Виявляється, сон собак розкриває таємницю одужання від неї.

А також ми розповідали, як дихальні вправи можуть стати профілактикою цієї хвороби.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових та медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має лише інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.