Вправи — потенційний щит проти хвороби Паркінсона

Ритм регулярних фізичних навантажень, як-от крутіння педалей велосипеда, прогулянки парком, безтурботне заняття садівництвом, хатня робота або спорт, може слугувати оплотом проти хвороби Паркінсона, згідно з результатами останнього дослідження. У більш активних жінок частота виникнення хвороби Паркінсона знизилася на 25% порівняно з їхніми менш активними колегами. Однак варто зазначити, що дослідження не підтверджує, що фізичні вправи абсолютно точно знижують ризик розвитку хвороби Паркінсона, а скоріше виявляє кореляцію, пише News Medical.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Доктор Алексіс Ельбаз із паризького дослідницького центру Inserm, який очолив дослідження, зазначив, що фізичні вправи є доступним засобом зміцнення здоров'я, яке потенційно може бути пов'язане зі зниженням ризику хвороби Паркінсона. Ця невиліковна недуга залишає життя мільйонів людей у постійному стані "на волосині від падіння в прірву", тому й виникла потреба в цьому дослідженні. Отримані результати дають можливість розробити профілактичні заходи проти хвороби Паркінсона.

У дослідженні взяла участь значна група з 95 354 жінок, переважно освітянок, середній вік яких становив 49 років, які не страждали на хворобу Паркінсона на момент початку дослідження. Протягом тридцяти років дослідники спостерігали за учасницями, зафіксувавши у 1074 з них розвиток хвороби Паркінсона.

Протягом усього дослідження учасниці відповідали на шість запитань, що стосувалися їхньої фізичної активності. Вони повідомляли про відстань, яку вони щодня проходили пішки, про кількість сходів, якими вони піднімалися, про час, який вони присвячували домашнім справам, і про те, що вони займалися помірними видами відпочинку, такими як садівництво, і більш напруженими заняттями, такими як спорт.

Потім дослідники перевели частоту і тривалість цих видів діяльності в метаболічний еквівалент завдання (МЕЗ) — показник спалювання енергії. Наприклад, високооктанові види діяльності, як-от їзда на велосипеді, оцінювали в шість балів МЕЗ, а легші види діяльності, як-от прогулянки або хатня робота, оцінювали в три бали МЕЗ. У середньому, на початку дослідження рівень фізичної активності становив 45 МЕЗ-годин на тиждень.

Досліджувана когорта була розділена на чотири приблизно рівні групи, кожна з яких перевищувала 24 000 осіб. Випробовувані з найактивнішої групи спочатку мали середній показник МЕЗ — 71 годину на тиждень, тоді як їхні колеги з найменш активної групи реєстрували в середньому 27 МЕЗ-годин.

Порівнюючи показники захворюваності на хворобу Паркінсона, вони виявили, що в найактивнішій групі на 1 000 людино-років припадає 0,55 випадків захворювання, в той час як у найменш активній групі — 0,73. Цей показник "людино-років" відображає кількість учасників і тривалість дослідження.

Після коригування чинників, що впливають, включно з географічним положенням, менструальним анамнезом, статусом куріння, дієтичними звичками та попередніми захворюваннями, як-от гіпертонія, діабет і серцево-судинні захворювання, дослідники виявили, що в найактивніших жінок захворюваність на хворобу Паркінсона була на 25% нижчою, ніж у найменш активній групі.

Цікаво, що під час дослідження також було виявлено, що фізична активність швидше падала у хворих на хворобу Паркінсона за десятиліття до постановки діагнозу, що вказує на ранні симптоми хвороби Паркінсона.

За словами доктора Ельбаза, дослідження підкреслює потенціал фізичних вправ у відтермінуванні або навіть профілактиці хвороби Паркінсона, ґрунтуючись на нижчому рівні захворюваності серед найактивніших жінок, які не схильні до ранніх симптомів Паркінсона. Ці результати переконливо свідчать на користь запуску програм фізичних вправ, спрямованих на зниження ризику розвитку хвороби Паркінсона.

Однак слід попередити, що в дослідженні брали участь в основному викладачі, які стежать за своїм здоров'ям і добровільно беруть участь у довгостроковому дослідженні, тому отримані результати можуть не збігатися з даними ширшої популяції.

Раніше Фокус писав про тривожний зв'язок забрудненої води та хвороби Паркінсона. На гіркому досвіді військових американської бази в Північній Кароліні вчені з'ясували, що тривале вживання та перебування у забрудненій воді може значно підвищити ризик хвороби Паркінсона та призвести до багатьох небезпечних наслідків.

Цей матеріал має лише інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо у вас є проблеми зі здоров'ям, зверніться до фахівця.