Затамувала подих. Земні дні "завмерли" на мільярд років, поки Сонце та Місяць боролися за вплив

Якщо ви один з тих людей, які дивним чином мають природну схильність лягати спати трохи пізніше щоночі — це нічого. Можете вважати себе тим, хто випереджає час, тому що обертання Землі одного дня сповільниться настільки, що наш день стане на одну годину довшим. Дослідники вважали, що зможуть точно передбачити, коли це станеться, але все виявилося трохи складнішим, пише IFLScience.

Відомо, що земні дні поступово ставали довшими, переважно через вплив Місяця. Однак тепер дослідники вважають, що це відбувалося не так поступово, як передбачалося раніше. Дослідники стверджують, що в історії нашої планети була перерва як мінімум на 1 мільярд років, коли цього не відбувалося. Результати дослідження показують, що це сталося близько 2 мільярдів років тому, і, ймовірно, було пов'язано зі змінами в атмосфери Землі.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Взаємодія між Землею та Місяцем складна і вона повільно відштовхує супутник, тим самим уповільнюючи обертання нашої планети. У той час як основи фізики цього процесу викладають у школі, фіксування його швидкості здається не таким вже й легким завданням. Насправді це настільки складно, що тепер вчені вважають, що помилялися раніше.

За словами співавторів дослідження, професора Росса Мітчелла з Китайської академії наук та доктора Уве Кіршера з Університету Кертіна, вони виявили, що після утворення Місяця земні дні спочатку ставали довшими, однак у якийсь момент завмерли (приблизно на 19 годинах), а потім подовження знову поновилося. Передбачається, що цей "період завмирання" тривав близько 1-2 мільярдів років і збігався з епохою, яку геологи називають "нудним мільярдом". Таку назву цей період історії Землі отримав через те, що в ньому мало що сталося до раптового розквіту багатоклітинного життя, яке настало пізніше. Дослідники вважають, що це зовсім не збіг.

Вчені вважають, що затримка відбулася через те, що Місяць, по суті, не єдиний небесний об'єкт, який впливає на наші дні. Відомо, що Сонце також спричиняє припливи в атмосфері Землі, які здатні прискорити її обертання. Зараз його припливи набагато слабші за місячні й лише трохи пом'якшують їх, проте так було не завжди.

За словами Мітчелла, коли Місяць був ближчим, фрикційний зв'язок між ним і Землею був слабшим через швидше обертання нашої планети. Приливні частоти не резонували із Землею у глобальному масштабі, перешкоджаючи передачі енергії. Тоді дослідники припустили, що в якийсь момент сила Місяця могла бути настільки малою, що Сонце змогло повністю компенсувати її. І результати свідчать, що це так. Дослідники також вважають, що не останню роль у цьому відіграла атмосфера Землі, де рівень кисню був низьким, а озону — високим, що дозволило зробити вплив Сонця сильнішим.

Сонячні припливи збуджуються поглинанням сонячного світла водяною парою та озоном. Тому Мітчелл вважає, що це було можливо тільки в період між Великою подією окислення і підвищенням рівня O2, що стимулювало народження тварин і знову зробило геологію цікавою

Зазначимо, що раніше розрахунок тривалості дня в минулому ґрунтувався на тонких шарах осадових порід у стародавніх мулистих місцевостях. Однак він не завжди міг бути точним. У своєму новому дослідженні Мітчел і Кіршер використали для розрахунків цикли Міланковича на орбіті Землі.

Раніше Фокус писав про те, чи можна помітити обертання Землі з поверхні планети: є кілька способів.