40 років носилися з яйцем. Учені нарешті ідентифікували новий вид акули-привида (фото)

40 років тому під час наукового дослідження вчені виявили дивне унікальне яйце з Т-подібними гребенями, що йдуть по всій його довжині близько 5 сантиметрів. Відтоді воно лежало у музеї, поки дослідники не вирішили знову вивчити його, пише The Guardian.

Результати аналізу показали, що це яйце не схоже на жодні інші яйця акул. Так учені відкрили полювання за яйцями акул у музейних колекціях, що в кінцевому підсумку призвело їх до відкриття нового виду: котячої акули-привида (Apristurus ovicorrugatus) із гофрованими яйцями.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Зазначимо, що багато акул народжують живих дитинчат, проте деякі, зокрема близько чотирьох десятків видів котячих акул-привидів, відкладають яйця, в яких дитинчата розвиваються протягом року, перш ніж опиняються у відкритому морі.

Дослідники виявили, що біля північно-західного австралійського узбережжя, неподалік від віддалених коралових атолів Роулі-Шолс, котячі акули-привиди блукають у тьмяній воді в пошуках густих колоній коралів, що ростуть на глибині близько 400-500 метрів. Саме тут ці невловимі мешканці океану, ніби ялинкові іграшки, розвішують свої яйця та залишають їх "дозрівати".

У 2011 році вчені вперше досліджували незвичайну західноавстралійську яйцеклітину та виявили, що всередині зберігається крихітний ембріон. Пізніше вони ідентифікували його як котячу акулу-привида. Однак їм так і не вдалося дізнатися, до якого з безлічі видів вона належить. Згодом їм вдалося виключити низку видів і звузити вибір до великоголової або веснянкуватої котячої акули.

Усе змінилося у 2017 році, коли іхтіолог із Австралійської національної рибної колекції Вілл Вайт разом із колегами вивчили інші зразки у музеях і знайшли ще більше гофрованих яєць, які були виявлені в тому ж регіоні біля узбережжя Австралії. Крім того, їм також вдалося виявити збережену самку котячої акули. Усередині її тіла вчені виявили ненароджену яйцеклітину.

Під час дослідження вони акуратно витягли її й виявили, що зразок ідеально поєднується з ребристими яйцями — це і стало тим доказом, який шукали вчені. За словами Вайта, в той момент вони подумали, що їм надзвичайно пощастило, і вони нарешті виявили останній пазл головоломки.

Раніше цю півметрову самку ідентифікували як котячу веснянкувату акулу-привида. Однак вивчивши її ближче, вчені помітили, що вона насправді належить до іншого раніше не ідентифікованого виду — про це свідчили її сяйливі білі райдужні оболонки в овальних очах.

Дослідники вважають, що дивовижні гофровані стінки яєць значно підвищують їхню міцність. Також учені припускають, що акули могли розвинути цю форму, щоб ухилятися від хижаків. Наприклад, відомо, що морські равлики вельми не проти поласувати акулячими яйцями — вони просвердлюють у них отвори та буквально висмоктують вміст. Однак рифлена поверхня цих яєць ускладнює роботу равликам, що, можливо, і рятує яйця.

Науковці зазначають, що знадобиться більше досліджень, щоб зрозуміти, чому ці акули-привиди розвішують свої яйця на коралових рифах і як кліматичні зміни впливають на їхнє життя.

Раніше Фокус писав про те, що вчені зафіксували дивовижну поведінку китової акули на дні океану.