Більше свободи для ГМО. ЄС збільшить кількість модифікованих продуктів на прилавках

У світлі зростання кількості доказів, що пов'язують зміну клімату з екстремальними погодними явищами, які впливають на виробництво продуктів харчування, Європейська комісія проводить переоцінку правил, що стосуються генетично модифікованих організмів (ГМО). Ідея такого перегляду полягає в тому, що м'якші закони щодо ГМО можуть сприяти розробці культур, стійкіших до різних викликів, забезпечуючи тим самим продовольчу безпеку. Крім того, експерти стверджують, що це дасть змогу Європі йти в ногу з науковими досягненнями в галузі технологій редагування геному, пише DW.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Країни-члени Європейського союзу (ЄС) виступають за менш суворі правила щодо генетично модифікованих рослин, зокрема створених із використанням "нових геномних технологій" (НГТ). НГТ включають у себе технології редагування генів, розроблені після 2001 року, такі як CRISPR-Cas9, що діє як точний молекулярний скальпель для зміни послідовностей ДНК.

У квітні 2023 року Стелла Кіріакідес, комісар ЄС із питань охорони здоров'я, заявила, що "рослини, отримані за допомогою нових геномних технологій, можуть підтримати сталий розвиток".

Витік проєкту пропонованого законодавства було опубліковано Сільськогосподарським і сільським конвентом ARC2020, політичною організацією в Європі, у червні 2023 року. Згідно з документом, що просочився, пропозиція пропонує вивести деякі сорти рослин НГТ з-під дії наявних норм про ГМО на підставі двох основних критеріїв.

По-перше, НГТ-рослини не повинні містити генетичний матеріал інших організмів. По-друге, вони не повинні суттєво відрізнятися від традиційно виведених сортів рослин. Такі рослини будуть класифікуватися як НГТ-1.

Законопроєкт також допускає використання рослин НГТ, які не потрапляють до категорії НГТ-1, якщо вони відповідають критеріям стійкості, викладеним у Європейській зеленій угоді. Ці критерії включають стійкість до посух, спеки, патогенів, вищу врожайність або покращений вміст поживних речовин.

Однак законодавство прибрало з винятків рослини НГТ, стійкі до гербіцидів, як і рослини, стійкі до гліфосату. Ці стійкі до гербіцидів рослини будуть, як і раніше, регулюватися відповідно до чинних законів про ГМО.

Європейська комісія мала представити свої пропозиції 5 липня. До цієї дати німецький Центр наукових ЗМІ (ЦНС) запросив думку кількох експертів. Коментарі свідчать про загальний позитивний консенсус серед науковців, хоча деякі з них висловили сумніви щодо наукової основи законопроєкту.

Експерти, які розглянули законопроєкт, пояснюють, що його основна мета — чітко розмежувати генетично модифіковані рослини, виведені за допомогою нових технологій, і рослини, отримані за допомогою традиційних методів селекції. Традиційна селекція має на увазі селективний добір рослин із бажаними характеристиками та їхнім розмноження. Риси або характеристики визначаються генами рослини. По суті, якщо вибирається велика бананоносна рослина, то гени, що відповідають за цю ознаку, проходять непрямий відбір.

Матін Каїм, професор економіки сільського господарства й директор Центру досліджень розвитку Боннського університету, заявив: "Це невеликі генетичні зміни, які, в принципі, можуть бути викликані й природними мутаціями. Ці рослини так само безпечні, як і традиційно вирощені".

Деякі експерти стверджують, що наразі важко визначити, чи будуть ці нові критерії ефективними на практиці.

Андреас Вебер, керівник Інституту біохімії рослин Університету Генріха Гейне в Дюссельдорфі, припускає, що ефективність правил можна буде оцінити тільки після їх впровадження. Він також зазначив, що порівняно з традиційними методами селекції, 20 модифікацій дуже мало, і не виключено, що в майбутньому знадобиться коригування нормативів у бік їх збільшення.

Загалом науковці, опитані ЦНС, погодилися з тим, що стійкі до гербіцидів рослини мають залишатися об'єктом суворіших правил.

Вебер підкреслив, що комбінування насіння з гербіцидами може створити залежність, яка може завдати шкоди сільському господарству.

Каїм зазначив, що пшениця і картопля, наприклад, уже мають вбудовану стійкість до грибків, що знижує необхідність в обробці фунгіцидами.

Раніше Фокус писав про те, коли ГМО овочі з'являться на прилавках і чи варто їх вживати. Вчені сподіваються, що позитивні якості нового продукту переважать негативну репутацію ГМО продуктів у свідомості людей.

Також Фокус писав про те, як учені схрестили гени свині із соєвими бобами та що з цього вийшло. Змінивши ДНК соєвих бобів для виробництва свинячого білка, з'явився продукт, багатий, фактично справжнім, свинячим білком, який стирає межі між рослиною і м'ясом.