Холодніше за звичайне багаття. Надхолодна зірка відправляє на Землю радіосигнали

Вчені виявили незвичайні радіосигнали, які виходять від "надхолодної" зірки. Проблема полягає в тому, що подібні об'єкти не повинні виробляти ніяких радіосигналів, пише LiveScience.

Об'єкт під назвою T8 Dwarf WISE J062309.94-045624.6 (W0623) є коричневим карликом. Такі об'єкти за складом схожі на газові гіганти, але можуть синтезувати атоми водню і в цей же час, не можуть підтримувати повномасштабний ядерний синтез у своєму ядрі, як це робить більшість зірок.

Протозірка W0623 розташована на відстані 37 світлових років від Землі. Її радіус у 0,65-0,95 разів більший, ніж у Юпітера, а маса в 44 рази більша, ніж у газового гіганта.

Поверхня W0623 має температуру 425 градусів за Цельсієм, що досить мало, особливо для невдалої зірки. Наприклад, температура звичайного багаття варіюється від 600 до 900 градусів за Цельсієм. Поверхня ж нашого Сонця горить за температури від 3700 до 7700 градусів за Цельсієм.

У новому ж дослідженні вчені виявили, що W0623 випромінює слабкі радіохвилі. Раніше вважалося, що на таке здатні тільки більші та гарячіші зірки.

"Дуже рідко можна знайти настільки ультрахолодні коричневі карлики, які можуть виробляти радіовипромінювання. Усе тому, що динаміка коричневих карликів не може створювати магнітних полів, які й генерують радіовипромінювання, яке можна виявити із Землі", — каже провідний автор дослідження із Сіднейського університету Кові Роуз.

Насправді тільки близько 10% коричневих карликів у змозі випромінювати радіохвилі, і поверхня більшості з них прогріта до температури 2200 градусів. Тому поки не до кінця зрозуміло, чому W0623 генерує сигнали, які можна вловити на Землі.

Великі зірки, такі як Сонце, генерують радіосигнали внаслідок інтенсивних магнітних полів, які своєю чергою, з'являються завдяки надгарячим ядрам. Водночас ядра коричневих карликів доволі слабкі, бо в них не відбувається справжнього ядерного синтезу.

У випадку ж коричневих карликів, їхні невеликі магнітні поля обертаються швидше, ніж іонізовані верхні шари атмосфери. Саме цей процес створює електричний потік електронів, які падають до магнітних полярних областей зірок. У поєднанні з обертанням зірки електричний дощ створює регулярно повторювані радіосплески.

Коричневі карлики особливо цікавлять астрономів, оскільки ці об'єкти буквально застигли на межі між зіркою і планетою.

"Такі зірки є відсутньою зіркою між найменшими зірками та найбільшими планетами газовими гігантами, такими як Юпітер", — додала Роуз.

Нагадаємо, цього року вчені зробили перший в історії знімок зірки, що не відбулася. Японські вчені отримали перше пряме зображення коричневого карлика, якого назвали HIP 21152 B і він обертається навколо схожої на Сонце молодої зірки.