Штучний інтелект проти забуття: як технології допоможуть розшифрувати мертві мови

У 1822 році французький філолог Жан-Франсуа Шампольйон розшифрував Розеттський камінь, відкривши таємниці давньоєгипетського тексту. За останні роки наші знання та вміння розширилися, тож у сфері перекладу мертвих мов постає питання: чи можуть технології допомогти в цій справі.

Перш ніж заглибитися в сучасний стан перекладу мов, важливо дослідити ключову відмінність між перекладом і дешифруванням у контексті стародавніх мов. Переклад передбачає використання робочої лексики, граматики та списків слів для інтерпретації тексту, але коли ці інструменти недоступні, необхідною стає дешифровка. Розшифровка невідомої мови спирається на альтернативні методи і може бути величезним викликом, залежно від складності тексту або коду, про який йдеться, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

До відкриття Розеттського каменю вчені стикалися із загадковою природою ієрогліфів. Камінь, розкопаний французькими солдатами поблизу Розетти в 1799 році, містив написи трьома мовами: формальними ієрогліфами, повсякденним єгипетським письмом (демотикою) та давньогрецькою. Визнавши тристоронній характер напису, вчені усвідомили його потенціал для розкриття таємниць давньоєгипетської мови.

Ім'я фараона Птолемея V часто з'являється в картушах (ромбовидних проміжках) у всіх трьох текстах, надаючи вченим відправну точку для порівняння та картографування гліфів. Спираючись на цей фундамент, Шампольйон пішов далі, проаналізувавши зв'язок тексту з єгипетською коптською мовою, літургійною мовою, якою користуються християни-копти. Таке широке дослідження дозволило створити алфавіт, який міг би відродити давньоєгипетську мову, хоча вона залишалася надзвичайно складною.

Хоча робота Шампольйона мала глибокий вплив на розуміння давньоєгипетської мови, деякі таємниці залишаються нерозгаданими через неповноту матеріалів. Фрагментарність перешкоджає розумінню певних слів, особливо тих, що зустрічаються лише один раз у доступних текстах. З усім тим, досягнення в галузі штучного інтелекту та технологій глибокого навчання обіцяють полегшити переклад стародавніх мов.

Хоча такі інструменти, як Google Translate, наразі оптимізовані для сучасних мов, їхні функції на основі штучного інтелекту розвиваються і можуть виявитися корисними для реконструкції історичних мов.

Латину вже можна перекладати, а в майбутньому є можливість включити давньогрецьку мову. Однак розшифровка єгипетської писемності та граматики створює унікальні проблеми, враховуючи різноманітні значення ієрогліфів і зміни в їхньому використанні з плином часу.

Застосування перекладацького ШІ може мати значну цінність у музеях та об'єктах культурної спадщини, де телефони відвідувачів могли б вивчати та інтерпретувати інформацію або текст на об'єктах. Деякі музеї вже почали випробовувати цю технологію, пропонуючи заздалегідь вивчені переклади, хоча переклади в режимі реального часу ще не досягнуті.

Історично прогрес ШІ в розумінні таких мов, як давньоєгипетська, гальмувався обмеженою взаємодією з кваліфікованими єгиптологами та лінгвістами, що призводило до недостатньої кількості навчальних даних. Проте ситуація поступово змінюється, оскільки зростає співпраця між ІТ-розробниками та науковцями.

Хоча повна міра потенціалу ШІ для розгадки нерозгаданих таємниць стародавніх мов залишається невизначеною, навіть скромні розробки можуть допомогти єгиптологам більш ефективно оцифровувати тексти. Однак експерти підкреслюють, що покладання на інструменти перекладу не повинно замінити радість і захоплення від вивчення стародавніх мов, які лежать в основі археологічних досліджень.

Раніше Фокус писав про лінгвістичний прорив: дослідники нарешті розшифрували писемність Кушанської імперії.

А також ми розповідали, що відомо про доісторичну мову неандертальців та як вони спілкувалися.