Стати сильним, як кенгуру. Людські коліна реконструюватимуть за допомогою тканин тварин

Кенгуру відомі в усьому світі як найбільші спортсмени в природі. Це насправді дивовижні тварини, здатні стрибати до 12 метрів завдовжки, долати триметрові паркани та розвивати швидкість до 70 кілометрів за годину. Вчені давно замислювалися над тим, що дозволяє їм бути настільки спортивними та чи можуть люди якось використовувати ці навички, пише New Atlas.

За словами співавтора нового дослідження, хірурга-ортопеда, доктора Ніка Гартнелла з Університету Маккуорі, спостерігаючи за цими тваринами у дії, він почав шукати відповіді на запитання, наскільки їхні спортивні здібності пов'язані з тим, як сформовані їхні сухожилля. А потім учені зосередилися на розумінні того, чи можуть вони використовувати тканини кенгуру для заміни розірваних людських зв'язок.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Зазначимо, що ксенотрансплантати, в яких орган або інша тканина трансплантується від іншого виду, не є чимось незвичайним: раніше хірурги вже робили заміну серцевих клапанів від свиней-донорів. Однак біологічна сумісність у цьому виді трансплантології є суттєвим бар'єром. Гартнеллу з командою знадобилося кілька років випробувань, і тепер вони вважають, що вже наступного року зможуть розпочати випробування ксенотрансплантата на людях для відновлення таких травм як розрив передньої хрестоподібної зв'язки (ПХЗ). Ба більше, дослідники вважають, що їм вдалося розв'язати проблему сумісності, щоб гарантувати, що чужа тканина кенгуру не буде відкинута реципієнтом.

За словами Гартнелла, використання сухожиль інших видів потенційно може стати кращим варіантом, проте до цього моменту медицина, як могла, намагалася знайти правильного донора з міцними, довговічними сухожиллями, які не людське тіло не відторгне.

Тканини австралійського сумчастого навряд чи наділять людину надздібностями, наприклад, вмінням стрибати через триметрові паркани, вони все ж є перспективною альтернативою наявному лікуванню.

Статистика свідчить про те, що тільки в США щорічно відбувається близько 200 000 розривів ПКС, до чверті з них вимагають додаткових операцій. За словами Гартнелла, характер травми передбачає, що хірургам необхідно буде пересадити додаткову тканину. Зазвичай хірурги використовують трансплантати, взяті з інших частин людського тіла, однак це збільшує біль під час відновлення. До того ж тканини, взяті в мертвих донорів і синтетичних джерел, доставляють хірургам низку інших проблем.

За словами авторів дослідження, проблема полягає в тому, що існує вельми обмежений запас сухожиль мертвих донорів, і, на жаль, їхня міцність зазвичай не найкраща. У результаті в пацієнтів коліна стають слабшими. Крім того, статистика свідчить про те, що до чверті всіх операцій із реконструкції хрестоподібної зв'язки зазнають невдачі. Якщо це відбувається, або людина пошкоджує одразу дві зв'язки, або отримує повторну травму, фактично в неї закінчуються варіанти.

Автори дослідження вважають, що сухожилля кенгуру можуть виявитися кращим варіантом, тому що можуть бути отримані з інших джерел, наприклад вибраковування або виробництва харчів, де ці частини тварини використовуються як корм для домашніх тварин або не використовуються взагалі. Зазначимо, що всі дослідження, які вже були проведені, проводилися на сухожиллях, отриманих із інших галузей, тому в них не брали участь живі тварини.

За словами Гартнелла, сухожилля кенгуру — неймовірні, і сьогодні їхній потенціал витрачається даремно. Дослідники сподіваються, що подальші випробування на людях покладуть початок використанню сухожиль кенгуру в процедурах по всьому світу.

Раніше Фокус писав про те, що вчені виявили, що кенгуру стрибали не завжди: як вони пересувалися.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.