Запах разложения земли. Ученый рассказал, какая химия заставляет дождь пахнуть

дощ, запах дощу, петрикор
Фото: Surasak Suwanmake/Moment/Getty Images | Запах дощу навряд чи можна з чимось сплутати

Не секрет, що дощ має свій особливий запах, який навряд чи можна з чимось переплутати — ось що нам потрібно знати про це.

Чи то "сліпий дощ" у літній спекотний день, чи то осіння злива, у дощу є свій особливий специфічний запах, який багато хто з нас впізнає беззастережно. "Запах" дощу настільки унікальний, що навіть має свою окрему назву — петрикор, пише Forbes.

За словами провідного міжнародного експерта у галузі погоди та клімату, директора Програми атмосферних наук Університету Джорджії, доктора Дж. Маршалла Шепарда, попри те, що петрикор використовують для опису запаху дощу, він насправді описує олії та речовини, що виділяються із землі. Фактично основна "хімія процесу" пов'язана з органічним матеріалом, що розкладається, сплавленим із ґрунтом, камінням і мінералами — все разом це, по суті, й являє собою "хімічне вариво".

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Слово петрикор походить від двох грецьких слів — "петра" (каміння Землі) та "іхор" (міфологічний термін, пов'язаний із кров'ю богів). За інформацією Американського хімічного товариства (ACS), петрикор є терміном, вигаданим австралійськими вченими ще 1964 року для опису унікального землистого запаху, спричиненого дощем. По суті, він утворюється під час взаємодії дощової води з деякими іншими сполуками, такими як озон, геосмін і рослинні олії.

За словами Шепарда, озон є нашим "союзником в атмосфері", саме він захищає нашу планету від шкідливого ультрафіолетового випромінювання, проте також є і забруднювачем на поверхні планети. Коли відбувається блискавка, двоатомні молекули кисню та азоту розщеплюються та перебудовуються, утворюючи оксид азоту та озону. За словами Шепарда, саме озон, що переноситься краплями дощу на поверхню, по суті, і підсилює запах петрикора.

За словами дослідника, у ґрунті мешкають бактерії актиноміцети, які й виділяють сполуку під назвою геосмін — вона вивільняється з ґрунту в повітря разом із краплями дощу. Дослідники вважають, що людський нім, імовірно, здатний уловлювати геосмін за концентрації не менше ніж 5 частинок на трильйон.

Шепард також зазначає, що у створенні "аромату дощу" також відіграють важливу роль рослинні олії, як-от стеаринова та пальмітинова кислоти, які також виділяються під час дощу. Увесь цей коктейль із рослинних олій, геосміну та озону в результаті й сприяє виникненню запаху петрикора.

До слова, раніше Фокус писав про те, що доктор Маршалл Шепард розповідав, що в ураганів є очі. Дослідник пролив світло на те, як і коли вони утворюються.