Подорож до ядра Землі. Найглибша золота шахта у світі занурюється на 4 кілометри під землю

Золота шахта "Мпоненг" у Південній Африці — найглибша шахта у світі, яка опускається на приголомшливі 4 кілометри під поверхню землі. Через це виникає один із найсвоєрідніших способів дістатися до роботи на планеті, адже шахтарі, які виходять на зміну, повинні витримати 90-хвилинну поїздку на ліфті, вдягнувши захисне спорядження та аварійні дихальні апарати, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Однак така глибина створює унікальні виклики, насамперед через геотермічний градієнт Землі. Коли шахтарі заглиблюються в землю, температура суттєво зростає, сягаючи 60°C (140°F), що значно перевищує межі, які може переносити людина.

Щоб протистояти цій екстремальній спеці, розробили геніальні механізми охолодження, які підтримують робочу температуру в шахті, попри розплавлене ядро Землі.

У шахті використовується комбінація вентиляційних систем і холодильної установки для циркуляції холодного повітря через систему штучних печер. Крім того, для пом'якшення негативного впливу високих температур застосовують лід і суспензії холодної води.

Ще одним занепокоєнням для тих, хто працює на таких глибинах, є можливість отримання баротравми — стану, який вперше виявили у французьких шахтарів на початку 1800-х років.

Баротравма, також відома як стиснення або декомпресійна хвороба, виникає в разі занадто швидкого переходу із середовища з високим тиском у середовище з низьким. Це явище, з яким часто стикаються водолази, авіатори, астронавти та люди, що працюють у середовищі стисненого повітря, може призвести до утворення в організмі бульбашок газу азоту, що спричиняє сильний біль і може призвести до летального результату.

Рішення про видобуток на таких екстремальних глибинах зумовлене виснаженням неглибоких і багатих родовищ золота в південноафриканській провінції Гаутенг, де розташована шахта. А тому перегони за дорогоцінними металами штовхають людину все глибше під землю, створюючи безліч нових викликів, які вимагають інноваційних наукових рішень.

Видобуток корисних копалин на таких глибинах передбачає будівництво та обслуговування тунелів, здатних витримувати величезний тиск навколишніх порід, а також потенційну сейсмічну активність.

Щодня використовується приголомшлива кількість вибухівки — 2300 кілограмів, щоб очистити приблизно 6400 тонн породи. Такі зусилля занесені до Книги рекордів Гіннеса.

Окрім своєї основної мети — видобутку дорогоцінного золота, копальня "Мпоненг" принесла дивовижні відкриття. У 2006 році дослідники знайшли перші відомі організми, здатні виживати незалежно від Сонця.

Натомість ці форми життя процвітають завдяки радіоактивності як джерелу енергії, пропонуючи потенційне розуміння того, як життя може існувати на інших небесних тілах.

Спускатися в глибини земних надр, безсумнівно, небезпечно і складно. А проте дослідження цих глибин дозволяє нам краще зрозуміти геологічну будову нашої планети і, що інтригує, можливо, виявити мікробне життя деінде в космосі.

Раніше Фокус писав про перший в історії золотий торк бронзового віку, знайдений у Британії.

А також ми розповідали, що "розказав" древній череп із золотими зубами.