Скарби Стародавнього Риму. Fasti ostienses розповідають, що імператор Адріан робив кожен день

Повсякденні справи Адріана, римського імператора, який прославився своїми архітектурними проєктами, як от Пантеон, знову випливли на поверхню після віднайдення фрагментів fasti ostienses в Остії, археологічній ділянці поруч із Римом, що колись процвітав як міська гавань.

На фрагментах викарбувані відомості, що походять з fasti ostienses — класифікації календарних архівів, які описують події за участю імператорів та інших високопосадовців Стародавнього Риму. Ці записи, автором яких був понтифік Волкані, видатний місцевий релігійний авторитет тієї епохи, відкривають вікно в ритм правління Адріана, пише the Guardian.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Серед нещодавно віднайдених фрагментів один бездоганно збігається з раніше знайденим фрагментом на цьому місці, датованим 128 роком нашої ери — роком, що припадає на час правління Адріана.

Цей напис конкретно посилається на події того року, зокрема 10 січня, коли Адріан отримав почесний титул "pater patriae" або "Батько Вітчизни". Одночасно його дружина Сабіна отримала титул "Августа". На згадку про цю подію напис вказує на жест Адріана, який обдаровував населення "congiar dedit", тобто грошовою пожертвою.

Далі в календарі 11 квітня того ж року зафіксовано перебування Адріана в Африці перед його поверненням до Риму в проміжку між липнем і серпнем. Перед наступною експедицією до Афін він "освятив" споруду в Римі — ймовірно, Пантеон або, можливо, Храм Венери і Роми — можливо, 11 серпня. Примітно, що ця дата збіглася з його одинадцятою річницею на посаді імператора.

Ці історичні фрагменти знайдені на території Porta Marina, прямокутної споруди, де на колонах висічені fasti ostienses. Нещодавні розкопки були спільною справою команд археологів з Катанійського університету та Політехнічного університету ді Барі.

Дженнаро Санджуліано, міністр культури Італії, високо оцінив ці розкопки, які не лише відкрили фрагменти історичних записів, але й виявили великі сегменти частини мозаїчної підлоги, яку згодом заплановано виставити на загальний огляд. Це відкриття пропонує розширене розуміння життя як в Остії, так і в Римі за часів римських імператорів.

Відкриття фрагментів — не перший випадок; попередників виявили на цьому ж місці в 1940 і 1941 роках, потім між 1969 і 1972 роками, кульмінацією чого стала інтеграція нещодавно отриманої частини.

Об'єднані елементи утворюють хронологічну таблицю, що охоплює епоху зі 126 по 128 рік нашої ери. Колекція цих фрагментів календаря, що охоплює період з 49 по 175 рік нашої ери, наразі виставлена у Ватиканських музеях.

Остія Антика, розташована всього за 30 км від Риму, століттями перебувала в занепаді, аж поки у 19 столітті не відродився інтерес до її спадщини. В цьому місці збереглися такі пам'ятки, як діючий театр, в якому проводять різноманітні вистави, зокрема концерти. Крім того, руїни римських лазень, навчальних закладів, храмів і навіть синагоги доповнюють мозаїку історичної інформації, що міститься в межах цього місця.

Раніше Фокус писав про денарій ІІ століття з пісочниці: в Німеччині хлопчик натрапив на гостроцікавий скарб.