Золоте місто чи щось інше: що лежить в основі легенди про Ельдорадо і чи існувало воно взагалі

Легенда про Ельдорадо відома всім, однак, немає жодних доказів існування золотого міста, прихованого в Андах. Ймовірно, це пов'язано з тим, що Ельдорадо насправді було не містом, а радше відсиланням до стародавнього ритуалу, в якому брала участь людина, покрита золотим пилом.

Хуан Пабло Кінтеро-Гусман, дослідник із всесвітньо відомого Музею золота в Боготі, з'ясував, що міф про Ельдорадо бере свій початок з розповідей Хуана Родрігеса Фрейле, іспанського хроніста 17-го століття, пише IFLScience.

У розповіді Фрейле йдеться про обряд коронації, який народ муїска проводив на озері Гуатавіта на території сучасної Колумбії. За словами дослідника, майбутній вождь повинен був витримати шестирічний піст у печері, після чого його обсипали золотим порошком і відправили до центру озера на плоту, навантаженому золотими виробами.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

"Від цієї церемонії пішла знаменита назва Ельдорадо, яка коштувала стільки життів і статків", — розповідає Фрейл, натякаючи на численні дорогі експедиції до вигаданого золотого міста.

Розслідування Кінтеро-Гусмана приписує розпалювання цієї злощасної золотої лихоманки іспанському конкістадору Себастьяну де Белалькасару. Кінтеро-Гусман наголошує, що саме Белалькасар першим застосував термін "Ельдорадо" до околиць, що охоплюють озеро Гуатавіта. Хоча пошуки міфічного міста вже давно припинені археологами, деякі свідчення вказують на правдивість церемонії Ельдорадо.

Наприклад, у 1912 році британський інженер Гартлі Ноулз підняв з глибин озера безліч золотих предметів і дорогоцінних коштовностей після того, як його води спустили. Зовсім недавно золотий мініатюрний пліт, відкопаний місцевим фермером у сусідній печері в 1969 році, став найкращим свідченням стародавнього ритуалу.

Намагаючись знайти додаткові підтвердження, Кінтеро-Гусман та його колеги ретельно дослідили околиці навколо озера Гуатавіта на предмет артефактів, що вказують на повторювані масштабні церемоніальні дії.

На диво, їхні зусилля принесли лише 157 фрагментів глиняного посуду. Ці посудини, які, як припускають, колись містили стародавній алкоголь, відомий як чіча, вказують на їхнє використання в церемоніальному контексті. Однак їхня нечисленність свідчить, як зазначає Кінтеро-Гусман, "що ритуальна діяльність не мала великого розмаху".

Виходячи з цього, він пояснює, що "існує дуже мало доказів на підтримку безперервності ритуальних практик [на озері Гуатавіта] від раннього періоду муїска до колоніального періоду". А проте він обережно утримується від остаточного заперечення існування церемонії Ельдорадо.

Пропонуючи правдоподібне припущення, він стверджує, що церемонія Ельдорадо могла відбутися в одиничному випадку, а не бути повторюваною традицією. Цілком можливо, що ця пишна подія організована вождем у період політичних заворушень, можливо, як демонстрація домінування над супротивниками і як благання до божества.

"У міру того, як соціально-політичний лад зміцнювався, жертвоприношення продовжували здійснювати у священних місцях, таких як озеро Гуатавіта, хоча й без церемонії золотої людини", — пише Кінтеро-Гусман.

Раніше Фокус писав про країну ледачих мавп. Як знайти землю лінощів і земних насолод, де наполеглива праця — страшний гріх.