Втрачені секрети Черкас: останні знахідки спростовують російську версію походження міста (фото)

Попри війну, завдяки зусиллям Збройних Сил України, цього року в серці Черкас відновили археологічні дослідження, які проводить Черкаська експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом старшого наукового співробітника відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я кандидата історичних наук Дмитра Куштана. Деталі повідомляють на сайті Національної академії наук України.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Серед об'єктів дослідження знаходиться частина черкаського Подолу, що розташована за адресою вулиця Гагаріна, 60. Ці роботи є продовженням минулорічних досліджень, під час яких археологи виявили житлові та господарські споруди черкасців XV–XVIII століть, а також цвинтар XVII–XVIII століть, пов'язаний із поруч розташованою дерев'яною Свято-Троїцькою церквою, заснованою у 1671 році, що існувала тут до середини XIX століття.

Цьогорічні дослідження пройшли плідно: науковці вивчили понад 40 поховань (всього їх вже 186), виявили напівземлянку кінця XVIII століття. Серед знахідок — глиняний посуд, пічні кахлі, монети, свинцеві кулі та форма для їх виготовлення, прикраси та інші артефакти.

Кістки зі цвинтаря вже передали для вивчення фахівцям-антропологам. Завдяки цьому буде можливо дізнатися більше про мешканців Черкас у пізньому середньовіччі та ранньому новому часі, зокрема про їхній вигляд, демографічні характеристики, хвороби, середню тривалість життя та рівень дитячої смертності.

Крім цього, цього року відновили археологічні дослідження на території Верхнього міста на Дзеленьгорі, де знаходиться "литовський" замок. Це вже другий рік досліджень на цій території після 2020 року.

Раніше археологи працювали на вулиці Байди-Вишневецького, 2 (у дворі "Будинку Кринського"), а тепер розширили дослідження на схід — на сусідню ділянку на Старособорному узвозі, 11/3. Серед знахідок — предмети різних епох.

Найдавніші з них належать до зарубінецької культури (ІІІ століття до н. е. – І століття н. е.). Більшість із них пов'язана з ранньою історією Черкас, оскільки саме тут розташовувався міський замок від кінця XIV до початку XVII століть.

Науковцям пощастило знайти цікавий археологічний об'єкт, пов'язаний із Черкаським замком — продуктову комору або шпихлір-арсенал. Це значуща споруда напівземлянкового типу розміром 4,5х5,5 метра.

Наразі верхню частину її котловану розчищено і виявлено обгорілі залишки дерев'яної конструкції: дощате облицювання стін, стовпи, дошки та балки просілого перекриття. Також знайдено залишки згорілої дерев'яної діжі.

На жаль, споруда значно пошкоджена, особливо через незаконне будівництво житлового будинку приблизно п'ять років тому, який вже згодом довелося розібрати. Археологи зараз спостерігають за залишками, надаючи їм новий науковий зміст.

Останні археологічні відкриття в Черкасах допомагають відхилити "черкеську" теорію про походження міста, яка виникла в XVIII столітті від російських імперських істориків Василя Татіщева та Івана Болтіна. Також офіційна версія про 700-річчя міста, яку відзначили у 1986 році, не підтверджується археологічними знахідками та критичним аналізом історичних джерел.

За археологічними даними, Черкаси з'явилися на 80–100 років пізніше, як форпост Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, після їх перемоги над Золотою Ордою в битві на Синіх Водах у 1362 році.

Раніше Фокус писав про древнє городище на Львівщині, яке археологи дослідили вперше за незалежної України.