Менша здобич, краща зброя: зникнення великих тварин рухало еволюцію людства вперед

Нещодавнє дослідження розповіло про еволюційні адаптації людини, спричинені вимиранням великих тварин. Гіпотеза доктора Мікі Бен-Дор і професора Ран Баркай вказує на те, що люди були змушені розробляти нові види зброї, щоб вполювати меншу здобич, пише The Jerusalem Post.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Центральна гіпотеза ґрунтується на спільній теорії: культурна та фізіологічна еволюція доісторичних людей, включаючи підвищення когнітивних здібностей, розвивалася як адаптаційна відповідь на потребу полювати на все меншу та швидку здобич.

Щоб перевірити цю гіпотезу, дослідники провели комплексний аналіз п'яти обраних тематичних досліджень в Африці та Європі. Вони зосередилися на перехідному періоді між ашельським/раннім кам'яним віком та середнім палеолітом/середнім кам'яним віком, під час якого спостерігалася зміна розміру здобичі.

Доктор Бен-Дор пояснив: "Ми проаналізували знахідки з дев’яти місць — у Південній Африці, Східній Африці, Іспанії та Франції, заселених під час переходу від нижнього до середнього кам’яного віку (палеоліту), приблизно 300 000 років тому, коли вперше з’явилися неандертальці та Homo sapiens. Кістки [знайдені в археологічних пам’ятках] відображають відносну кількість різних видів, на яких полювали люди, наприклад слонів, ланей тощо".

Дослідники намагалися встановити кореляцію між появою списів з кам'яними наконечниками і поступовим зменшенням розміру здобичі. Вони зосередилися на застосуванні техніки Леваллуа, складного методу розбивання каменю, що свідчить про когнітивний розвиток.

Доктор Бен-Дор зазначив, що ця техніка вимагала від майстрів підготовки кам'яного ядра, а потім виготовлення загостреного знаряддя одним ударом, що демонструє необхідність попереднього планування. Дослідники виявили, що у всіх випадках і на всіх ділянках кам'яні наконечники, створені за технологією Леваллуа, збігалися зі зменшенням кількості великих кісток здобичі.

Порівнюючи мисливські техніки, доктор Бен-Дор зауважив: "Сучасні мисливці-збирачі продемонстрували, що дерев'яного списа достатньо для полювання на велику здобич, таку як слон, де головною метою є знерухомлення тварини. Однак полювання на меншу і швидку здобич, таку як олень, представляє більші виклики. Спис із кам'яним наконечником завдає серйозніших ран, сповільнюючи здобич і збільшуючи шанси на успішне полювання. Це відкриття проливає світло на давній перехід до списів з кам'яними наконечниками у відповідь на зменшення кількості великої дичини".

Дослідники наголосили, що Homo erectus, попередник сучасної людини, спочатку покладався на дерев'яні списи для полювання на велику здобич з близької відстані. Однак Homo sapiens і неандертальці, що з'явилися близько 300 000 років тому, вдосконалили свою зброю.

Приблизно 50 000 років тому досконаліші мисливські системи, такі як луки та списи, стали звичайними інструментами Homo sapiens. Наприкінці верхнього палеоліту, близько 25 000 років тому, з'явилися нові методи полювання, включаючи використання собак, пасток і рибальських гачків.

Професор Баркай додав, що їхні дослідження показали, що слони, які протягом мільйона років були важливим джерелом їжі, зникли приблизно 300 000 років тому через поєднання надмірного полювання та зміни клімату. Як наслідок, люди були змушені пристосуватися до полювання на менших тварин.

По суті, гіпотеза стверджувала, що спочатку люди полювали на найбільших доступних тварин, поступово переходячи до меншої здобичі в міру того, як чисельність великих видів зменшувалася. Зрештою, коли полювання на велику дичину перестало бути енергетично доцільним, люди перейшли до одомашнення тварин і рослин, що ознаменувало початок сільськогосподарської революції.

Ці зміни дають уявлення про фактори, що впливали на фізіологічну та культурну еволюцію палеолітичної людини, зокрема на розвиток її когнітивних здібностей.

Важливо

У Китаї знайшли 3200-річну мумію, одягнену в незвичайні штани: вони схожі на сучасні джинси

Ці висновки узгоджуються з попереднім дослідженням. У 2022 році проаналізовано археологічні дані, що охоплюють період від 1 500 000 до 20 000 років тому, і виявлено перехід від полювання на 12-тонних слонів до полювання на 25-кілограмових газелей як домінуючих видів здобичі. Середня вага тварин, на яких полюють люди, також зменшилася з трьох тонн мільйон років тому до 50 кг 20 000 років тому, що свідчить про постійне зменшення розміру здобичі з плином часу.

Професор Баркай зазначив: Хоча загальноприйнята думка пов'язує еволюцію знарядь праці з покращенням когнітивних здібностей людини, наше дослідження пов'язує ці зміни безпосередньо з розміром здобичі. Щоб успішно полювати на менших, невловимих тварин, люди повинні були стати розумнішими, швидшими, більш цілеспрямованими, спостережливими та згуртованими. Вони розробили нову далекобійну мисливську зброю та набули навичок вистежування".

Раніше Фокус писав про унікальні артефакти на Алясці, які пов'язують із ткацтвом. Дослідники вважають їх найдавнішими зі знайдених.