Невідоме звірятко. Афаліни й помилкові косатки не проти провести разом час, і навіть завести потомство

"Волфін" — саме таке прізвисько отримав гібрид, народжений у результаті малоймовірного спілкування між різними видами китоподібних. Науці відомо безліч подібних історій, але, як правило, гібридне потомство народжують на світ афаліни та помилкові косатки. Втім, вони не єдині, хто не проти провести час разом, дослідникам також відомі інші приклади гібридизації китоподібних, від гібридів нарлуги до дельфінів, пише IFLScience.

Перше подібне дитинча народилося в Токійському морському світі 1981 року, проте дельфін помер лише через 200 днів. У 1985 році внаслідок "незапланованого союзу" між самцем несправжньої косатки, на ім'я Іануї, та самкою афаліни, на ім'я Пунахеле, народилася ще одна молода самка-гибрид, на ім'я Кекаймалу.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У 1986 році дресувальник токійського парку Sea World Джон Бланшар розповів, що тренерський склад одразу запідозрив щось недобре, щойно дитинча народилося. По-перше, самка була темнішою за інших дельфінів, а, по-друге, її ніс виглядав так, "ніби його відрубали". Цікаво, але технічно ця новонароджена самка зовсім не була гібридом дельфіна і кита, оскільки помилкові косатки, попри свою назву, все ж є дельфінами. Водночас афаліни та помилкові косатки є представниками двох різних видів, що все ж зробило Кекаймалу прикладом справжнього гібрида.

Проте дослідники зазначають, народження Кекаймалу є вельми несподіваним, враховуючи різницю в розмірах батьків. Річ у тім, що звичайні афаліни можуть сягати лише майже 2 метрів завдовжки, тоді як тіло несправжніх косаток може виростати до понад 5 метрів. У результаті вчені вважають, що батькам Кекаймалу довелося докласти дивовижних фізичних зусиль для її народження.

Вчені вважають, що ці два види насправді мають досить тісний зв'язок. Деякі спостереження свідчать про те, що афаліни й несправжні косатки часто зустрічаються разом у дикій природі й спільно добувають їжу.

Часто припускають, що два різні види не здатні схрещуватися і давати плідне потомство, але, як бачимо, це не завжди так. Вчені вважають, якщо два види відносно близькоспоріднені та мають однакову кількість хромосом, то схрещування все ж таки можливе. І це стосується не тільки китоподібних, наприклад, собаки та вовки мають 78 хромосом, розташованих у 39 парах, що дає їм змогу успішно схрещуватися з меншою кількістю затримок.

Те ж саме працює і для афалінів і помилкових косаток, у яких по 44 хромосоми. Вчені зазначають, що Кекаймалу є яскравим тому доказом, за своє життя їй вдалося народити щонайменше трьох дитинчат. Однак Кекаймалу зовсім не є єдиним прикладом. У 2018 році у водах Гавайських островів помітили гібридного дельфіна, який, як вважають вчені, з'явився на світ унаслідок схрещування зубатого і динноголового дельфінів.

Раніше Фокус писав про те, що вчені назвали винного в повному винищенні двох видів китів.