Символ здоров'я і міцності: чому століття тому сморід був нормою у Франції, а душ вважався гріхом

Якби ми могли перенестися у часі до середини 1800-х років однією з найпомітніших змін в індустріальному світі став би запах. Історики проливають світло на цю трансформацію, особливо у Франції, де особиста гігієна зазнала радикальних змін, пише Big Think.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У 19-му та на початку 20-го століть більшість французів ніколи не милися. Селяни вважали бруд формою захисту, а піт — формою очищення, і навіть вважали сильний запах тіла ознакою міцного здоров'я та життєвої сили.

У містах знайти зручний спосіб помитися було проблемою, а утилізація людських відходів була далекою від санітарних норм. Ба більше, сором тіла був потужною соціальною силою, яка відштовхувала людей від дотримання чистоти, а дехто навіть вірив, що прийняття ванни може призвести до "злих думок".

Насправді ще в 1930-х роках деякі спільноти, як-от монастирі кармелітів, вважали "смертним гріхом" миття будь-чого, окрім рук, обличчя та ніг.

Однак, зміни були на горизонті. У середині 1800-х років у школах почали викладати важливість гігієни, хоча прогрес був повільним. Шокувало те, що вчитель сільської школи в 1924 році виявив, що жоден з його учнів ніколи не користувався зубною щіткою.

Іншим важливим місцем для навчання гігієни було військо. Офіцери вже давно були стурбовані непридатністю новобранців, частково через недотримання ними правил гігієни. Після поразки Франції у франко-німецькій війні 1870-71 років армія вжила заходів для розв'язання цієї проблеми.

У казармах встановили сантехніку для туалетів і душових, вичистили ліжка від вошей, навчили солдатів користуватися зубними щітками й регулярно міняти білизну. Хоча багато солдатів спочатку чіплялися за ідею, що бруд — це добре, а оголеність — соромно, військова служба поступово змінила їхнє ставлення до чистоти, яке вони потім принесли у свої громади.

Навіть за умови успішного навчання гігієнічних навичок підтримувати чистоту було складно без доступу до належних умов. Це призвело до будівництва каналізаційних систем, очищення брудних каналів та вимог до орендодавців під'єднати свої будинки до систем водопостачання та каналізації.

Опір був поширений через занепокоєння щодо вартості, але поступово мільйони французьких родин отримали доступ до водопроводу. Вплив на громадське здоров'я незаперечний: дитяча смертність знизилася на 64 відсотки між 1901 і 1948 роками.

Після Другої світової війни низка факторів сприяла ще більшій чистоті у Франції. Будівельний бум призвів до збільшення кількості будинків, обладнаних ванними кімнатами. Рекламні кампанії просували товари, пов'язані з гігієною, від паперових рушників до дезодорантів.

Доступ до споживчих кредитів заохочував до купівлі пральних машин, які заощаджували час та сили. Зі зміною поглядів, технологічним прогресом і сплеском споживацтва гігієна у Франції, як і в усьому світі, зазнала глибокої трансформації.

Від часів, коли сильний запах тіла вважався ознакою здоров'я, до ери щоденного душу і дезодорантів, шлях Франції до чистоти — це свідчення сили освіти, розвитку інфраструктури та зміни суспільних норм. Це нагадування про те, що навіть найбільш вкорінені звички можна змінити, і ці зміни можуть призвести до значного покращення громадського здоров'я та добробуту.

Раніше Фокус писав, чому нейтральна Швейцарія має майже пів мільйона бункерів.

А також ми писали про небачені скарби Кирени. Повені вперше за тисячі років відкрили давно втрачене стародавнє місто.