Подорож у центр Землі: що ховається в серці нашої планети на глибині 6 400 км

земля, земна кора, кора Землі
Фото: Getty Images | Океанічна кора Землі складається здебільшого з базальтової породи

Наука і технології розвиваються, але навряд чи людству коли-небудь вдасться пробурити настільки глибоку свердловину, щоб дістатися до самого центру планети.

Центр Землі, саме серце нашої планети, розташоване на глибині 6 400 кілометрів під нашими ногами. Однак найглибша свердловина, яку коли-небудь вдалося пробурити людям, досягла глибини лише 12,2 кілометра — на її створення у геологів пішло два десятиліття, пише Live Science.

Попри всі спроби та зусилля, навряд чи людству коли-небудь вдасться дістатися до самого серця Землі. Втім, це не завадило вченим вивчити надра планети. На щастя, дослідники навчилися використовувати сейсмічні хвилі, що пронизують планету, щоб досягти чіткого розуміння основної внутрішньої структури Землі.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Загалом наша планета складається з кори, мантії та ядра. Дослідникам відомо, що в земній корі мешкає все відоме науці життя, проте вона є лише оболонкою планети й становить лише 1% від її загального обсягу. За даними Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн, мантія, або середній шар, становить 84% від загального обсягу Землі, а на серце планети, її ядро, припадає 15%.

Відомо, що земну кору поділено на океанічну та континентальну. За даними проєкту Seismin в Університетському коледжі Лондона, товщина океанічної кори становить від 5 до 10 кілометрів і вона розташована під товщею океану, водночас товщина континентальної кори сягає 80 кілометрів.

Океанічна кора здебільшого складається з базальтових порід і загалом щільніша, ніж континентальна, яка здебільшого складається з граніту. Коли океанічні плити стикаються з континентальними, щільніші перші, як правило, переміщуються під континентальні. Геологічна служба США зазначає, що цей процес надзвичайно довгий, проте в кінцевому підсумку океанічна кора опускається в мантію, це відбувається зі швидкістю від 2 до 8 сантиметрів на рік.

Мантія Землі зовсім не рідка, проте вона все ж менш жорстка, ніж океанічна кора, що тоне. За словами доцента Сунена Парка, який вивчає внутрішню структуру Землі в Чиказькому університеті, якщо розглядати процес у геологічних часових масштабах, мантія діє майже як рідина, хоч і є твердою породою.

За словами Парка, мантія нашої планети складається з різних мінералів, бриджманіт, імовірно, найпоширеніший. Відомо, що ця частина Землі простягається на глибину приблизно 2 900 кілометрів і розділена на дві умовні частини: верхню і нижню. Дослідження показують, що внутрішня температура нашої планети збільшується на кордоні верхньої й нижньої мантії та варіюється від 1 000 до 3 700 градусів за Цельсієм.

Якщо опуститися ще нижче, ми зіткнемося з морем розплавленого заліза і нікелю товщиною у 2 300 кілометрів — цей шар знаменує початок серця планети — земного ядра. По суті, це рідке море, відоме як зовнішнє ядро, оточує загалом тверду залізну кулю завширшки приблизно 2 440 кілометрів, звану внутрішнім ядром. Зовнішнє ядро з рідкого заліза обертається навколо внутрішнього ядра, створюючи магнітне поле Землі.

Раніше вчені вже встановили, що наша планета утворилася майже 4,6 мільярда років тому. У міру того як вона охолоджувалася, важчі елементи, наприклад, нікель і залізо, мігрували всередину, утворивши ядро. До речі, за словами Парка, внутрішня частина нашої планети все ще перебуває в процесі охолодження, а значить серце Землі все ще продовжує формуватися. Простими словами, це можна порівняти з тим, як вода стає льодом, залізо твердне і стає внутрішнім ядром, тобто фактично "серце Землі" все ще продовжує рости.

На думку вчених, температура внутрішнього ядра планети досягає неймовірних 5 200 градусів за Цельсієм, що можна порівняти з температурою поверхні Сонця, проте величезний тиск утримує ядро твердим. Водночас усередині внутрішнього ядра розташована ще одна металева куля діаметром приблизно 725 кілометрів, що являє собою саме внутрішнє ядро Землі.

Раніше Фокус писав про те, що вчені виявили, що в центрі ядра Землі прихована величезна залізна куля.