Серце планети. Вчені виявили, що в центрі ядра Землі прихована величезна залізна куля

Не секрет, що в Землі є внутрішнє ядро, яке є металевою кулею, що в основному складається із заліза. Його ширина складає близько 2414 км. Однак тепер вчені припускають, що всередині ядра заховане ще одне ядро — величезна залізна куля, пише Daily Mail.

Нове дослідження проведели геологи з Дослідницької школи наук про Землю Австралійського національного університету в Канберрі, що в Австралії. Дослідники відзначають, що тепер у них нарешті достатньо сейсмологічних даних, зібраних із декількох різних напрямків досліджень, виходячи з яких, вони можуть заявити про існування "потаємного внутрішнього ядра планети" (IMIC), про яке ми не знали раніше.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Сотні років вчені вважали, що наша планета складається з трьох шарів — земної кори, мантії та ядра. Пізніше дослідники дійшли висновку, що внутрішнє ядро планети поділене на "внутрішнє" та "зовнішнє". Примітно, що обидва вони в основному складаються із заліза та нікелю, проте внутрішнє перебуває під набагато сильнішим тиском, що зберігає його твердість, попри високі температури.

За словами дослідників, температура внутрішнього ядра, ймовірно, коливається від 3700 до 7700°C, а в зовнішньому — від 2700 до 4200°C. Зазначимо, що все, що вченим відомо про ядра планети, обумовлено вимірюванням зміни сейсмічних хвиль, що генеруються землетрусами, які проходять через внутрішнє ядро, — всі ці внутрішні сигнали реєструються зондами, а потім аналізуються.

Для нового дослідження команда використала дані активних зондів, а потім виміряла різний час приходу сейсмічних хвиль енергії, створюваних землетрусами, коли вони проходять через планету. Вперше в історії вчені спостерігали хвилі, що відбиваються по всьому діаметру Землі до 5 разів.

Тепер дослідники вважають, що час проходження хвилі насправді передбачає наявність "потаємної внутрішньої структури", відокремленої від зовнішнього шару внутрішнього ядра.

Зазначимо, що наявність твердого внутрішнього ядра, відмінного від рідкого зовнішнього ядра, виявила данська сейсмологиня Інга Леманн ще в 1936 році. З того часу вчені припускали, що всередині внутрішнього ядра розташоване ще одне ядро з відмінними фізичними властивостями, проте досі вчені не розуміли, які ці властивості.

Ще у 2021 році інша команда дослідників "підтвердила" існування самого внутрішнього ядра планети, використовуючи дані сейсмічних хвиль. Однак у новому дослідженні вчені пішли далі — тепер вони припускають, що "потаємне ядро планети" становить лише 1% обсягу Землі та є "капсулою часу історії нашої планети".

Дослідники впевнені, що вивчення "серця Землі" має вирішальне значення для розуміння формування й еволюції нашої планети в далекому минулому, а тому потрібно більше досліджень. За словами вчених, на сьогодні все ще залишаються невідомі факти, пов'язані з радіусом IMIC, природою переходу від внутрішнього до зовнішнього ядра, а також його властивостями, зокрема силою та швидкістю напряму.

Раніше Фокус писав про те, що в зовнішньому ядрі Землі вгору піднімаються багаті на кремній "сніжинки".