Врятувати від раку. Вчені виявили, як продовжити життя золотистим ретриверам

Нещодавнє дослідження Каліфорнійського університету в Девісі виявило потенційний генетичний ключ до того, як допомогти золотистим ретриверам прожити довше і здоровіше життя, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Золотисті ретривери мають значний ризик захворювання на рак, до 65 відсотків з них стикаються з цією серйозною загрозою для здоров'я. Але деякі собаки, здається, кидають виклик шансам, доживаючи до 14, 15 або навіть 16 років. Це змусило дослідників замислитися над тим, що відрізняє цих довгожителів.

Провідний автор дослідження Роберт Ребхун пояснює: "Ми припускаємо, що більшість золотистих ретриверів мають генетичну схильність до раку, але якщо деякі з них доживають до 14, 15 або 16 років, ми припустили, що може існувати інший генетичний фактор, який допомагає пом'якшити вплив поганих генів, і цей ген — HER4".

Щоб з'ясувати, як HER4 може бути пов'язаний з довголіттям, вчені заглибилися в ДНК 304 золотистих ретриверів. Вони порівняли гени собак, які дожили щонайменше до 14 років, з тими, хто не дожив до 12. І знайшли дещо цікаве.

Золотисті ретривери з особливими версіями гена HER4 жили в середньому майже на два роки довше. У собачих роках це дуже багато, еквівалентно додаванню 12-14 років до життя людини.

"Майже два роки — це значна різниця в житті собаки, — каже співавторка дослідження Даніка Баннаш. — Хіба ми не хотіли б, щоб наші улюблені домашні тварини прожили ще два роки?".

Але чому HER4 так важливий?

Цей ген належить до сімейства людських генів, відомих як рецептори епідермального фактора росту. Вони допомагають клітинам рости і ділитися. Ці рецептори часто асоціюються з неконтрольованим ростом клітин, що спостерігається при раку людини, як, наприклад, HER2 при раку молочної залози.

Найцікавіше, що собаки можуть хворіти на багато з тих самих видів раку, що й люди. Отже, результати цього дослідження можуть мати значний вплив як на наших пухнастих друзів, так і на нас самих.

"Якщо ми виявимо, що цей варіант HER4 має важливе значення у формуванні або прогресуванні раку у золотистих ретриверів, це може бути чимось, що може бути використано в майбутніх дослідженнях раку у людей", — пояснює Ребхун.

Але, звичайно, історія не така проста. Рак — складний звір, і дослідники застерігають, що потрібно більше досліджень, щоб розкрити всі його секрети у золотистих ретриверів. Вони підозрюють, що HER4 може взаємодіяти з естрогеном, через що цей ген може бути більш важливим для довголіття самок собак порівняно з самцями.

Наступні кроки передбачають вивчення більшої кількості золотистих ретриверів, відтворення цих результатів і з'ясування того, як варіанти HER4 впливають на функцію та експресію гена.

Баннаш підсумовує: "У цьому дослідженні буде задіяно багато генів, але той факт, що ген, пов'язаний з довголіттям, є також геном, який бере участь у розвитку раку, був для нас дуже цікавим".

Це дослідження дає надію як для наших золотистих ретриверів, так і для людей. Хоча попереду ще багато роботи, ці результати можуть одного дня допомогти нам краще зрозуміти рак і боротися з ним, зробивши життя довшим і здоровішим для всіх нас, як двоногих, так і чотириногих.

Фокус уже писав про те, що вчені розповіли, які собаки живуть удвічі довше за інших. Ці собаки старіють значно швидше за інших, але це не впливає на тривалість їхнього життя.

Також ми розповідали про те, чому кішки воліють спати на людях. Ця поведінка має не тільки практичну, а й соціальну складову.