Тиф и чума на наши головы. За одомашнивание животных человечество заплатило собственным здоровьем

Людська цивілізація, якою ми її знаємо сьогодні, не існувала б, якби не сільськогосподарські тварини. Однак тепер учені вважають, що багато серйозних хвороб обійшли б людей стороною, якби наші предки не зробили крок назустріч одомашненню тварин, пише Science Alert.

У новому дослідженні вчені вперше знайшли докази того, що одомашнення і розведення худоби фактично збіглося зі зростанням захворювань, що передаються тваринами. Зокрема йдеться про чуму (Yersinia pestis) і поворотний тиф, що переноситься вошами (LBRF).

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Археологи давно підозрювали, що в момент, коли кочові мисливці-збирачі в Євразії почали селитися у великих скотарських спільнотах приблизно 12 000 років тому, цей крок істотно збільшив ризик передачі патогенів від тварини до людини. У нещодавньому дослідженні вчені використовували новітні технології та ДНК, у результаті їм нарешті вдалося підтвердити цю гіпотезу.

Під час дослідження вчені проаналізували понад 400 мільярдів послідовностей ДНК, зібраних із 1313 стародавніх людських решток по всій Європі. У результаті міжнародній команді під керівництвом геогенетика Мартіна Сікори з Копенгагенського університету вдалося ідентифікувати безліч генів, що належать мікробам.

Команда зазначає, що цей масштабний пошук ДНК фактично надав достатню кількість подробиць для 12 500-річної історії виникнення та поширення основних захворювань людства. Зазначимо, що результати цього дослідження все ще очікують на рецензування, однак попередня публікація свідчить про те, що більша частина цих мікробів насправді надійшла із зовнішніх джерел, наприклад, тварин.

Вчені виявили, що багато мікробів, які атакують людей, залишалися стабільними протягом усього періоду вибірки, проте зоонозні захворювання, де збудник передається людині від тварини або навпаки, було виявлено лише приблизно 6 500 років тому.

Фактично результати дослідження свідчать про те, що бактерії, які спричиняють чуму та живуть у дрібних гризунів і бліх, а також патоген, який спричиняє тиф та живе в бліх, не виявлялися в останках людей приблизно 6 000 років тому. Простими словами, це збігається з часом переходу від суспільства мисливців-збирачів до землеробського суспільства. Автори дослідження також зазначають, що саме з цього моменту ДНК зоонозних мікробів постійно виявлялося в геномах досліджених стародавніх людських останків.

Команда зазначає, що зростання захворюваності на ці патогени є не тільки результатом прямої взаємодії людини й тварин. Воно також може бути пов'язане зі збільшенням щільності населення в людських спільнотах, адже рівень гігієни тут знижувався, а кількість шкідників, як-от гризуни, блохи та кліщі, лише збільшувалася.

Наприклад, дослідження показують, що спалахи тифу історично були пов'язані з поганими умовами життя та гігієною. У результаті автори дослідження наполягають, що отримані ними дані є першими прямими доказами епідеміологічного переходу підвищеного тягаря зоонозних інфекційних захворювань після одомашнення тварин.

До речі, статистика свідчить про те, що зоонозні захворювання сьогодні становлять майже 60% усіх інфекційних захворювань, які знову виникають. Водночас ще кілька тисяч років тому ці мікроби фактично були новою загрозою, з якою довелося зіткнутися людству.

Автори дослідження також припускають, що громади, які стикалися з цими патогенами раніше за інших, ймовірно, мали велику перевагу. Передбачається, що ці громади мали доступ до регулярних джерел м'яса та молочних продуктів, а їхні тіла, ймовірно, мали більше часу, щоб пристосуватися до нових патогенів тварин.

Команда зазначає, що знадобляться додаткові дослідження, щоб зрозуміти, чому відбулися ці спалахи, але їхні результати надають "переконливі докази того", що серйозне зрушення у способі життя людини тисячі років тому в кінцевому підсумку призвело до збільшення цих інфекцій. Вчені також вважають, що ця подія мала неймовірний вплив на глобальне здоров'я та історію людства протягом тисячоліть, і фактично впливає на наше здоров'я досі.

Раніше Фокус писав про те, що вчені виявили, що дикі слони були приручені, але зовсім не людьми.