Таємниця нерухомої зірки. 12-тисячолітні історії народу палава можуть бути найдавнішими

Уявіть собі час 12 000 років тому, коли історії були не просто історіями, а вікнами в далеке минуле. Ці легенди — не витвір уяви, а збереження таємниці про затоплення Бассової протоки, яка колись з'єднувала Тасманію з материковою Австралією. Вони також шепотіли про зорі та мудрість, яку ті зберігали в нічному небі. Ці оповіді можуть бути одними з найдавніших відомих свідчень про реальні події в історії людства, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Коли британські поселенці прибули в 1803 році, вони зустріли палава, корінний народ Тасманії, який жив в ізоляції протягом тисячоліть. Наприкінці останнього льодовикового періоду затоплення Бассової протоки відокремило Тасманію від материкової Австралії.

Ця ізоляція зробила палава вразливими до хвороб і піддала їх систематичній кампанії винищення з боку поселенців, що призвело до загибелі або депортації багатьох із них.

Одному чоловікові, Джорджу Огастусу Робінсону, доручили стати посередником між загарбниками і народом палава, якому він допомагав переселитися. Робінсон, хоч і не був антропологом, записав деякі елементи культури палава. Серед його записів були історії, які, здавалося, розповідали про давню подію потопу.

Скептично налаштовані антропологи ставили під сумнів, що ці історії, які датуються 11 960-12 890 роками тому, могли передаватися через 400-600 поколінь. Але команда під керівництвом доктора Двейна Гамахера з Мельбурнського університету виявила переконливі докази того, що ці історії справді можуть бути надзвичайно давніми.

Розповіді Робінсона не лише описують ізоляцію Тасманії, але й згадують про яскраву зірку на південному небі, яка, здавалося, була нерухомою. Нерухомість цієї зірки вказувала на те, що вона знаходиться поблизу небесного полюса, подібно до Полярної зірки в Північній півкулі, яка допомагає заблукалим мандрівникам. У чому підступ? Досі не було відомо, що поблизу Південного небесного полюса існує така яскрава зоря.

Команда Гамахера запропонувала правдоподібне пояснення. В історіях йшлося про часи, коли зоря Канопус займала положення набагато ближче до Південного небесного полюса, ніж сьогодні.

Канопус, друга за яскравістю зоря на небі, була б помітною фігурою на нічному небі, і, здавалося б, рухалася зовсім непомітно. Якщо іншою згаданою зіркою був Сіріус, то ці стародавні розповіді ідеально узгоджуються з найяскравішими зірками на небі під час затоплення Басової протоки.

Хоча прецесія земної осі призвела до того, що Канопус з часом змістився, навряд чи Робінсон знав про це явище, що робить історії правдоподібнішими.

На додаток до розповідей Робінсона, команда дослідила нотатки Френсіса та Анни Марі Коттон, квакерів, які задокументували історії про народ палава. Хоча існує певний скептицизм щодо правдивості їхніх розповідей, вони надали зоряну карту, яка відповідає описам Робінсона і положенням найяскравіших південних зірок 12 000 років тому. Це свідчить про те, що найімовірнішим джерелом для їхньої карти стали розповіді предків.

Затоплення Бассової протоки стало руйнівною подією для палава, ізолювавши їх і витіснивши з їхніх мисливських угідь. Стаціонарна південна зірка, як Канопус, була б безцінною для навігації, допомагаючи палава знайти шлях на південь.

Хоча такі історії на інших південних континентах не знаходили, цілком можливо, що антропологи могли пропустити їх. Відсутність записів не обов'язково означає, що вони не існували.

У щоденниках Коттона також є згадки про айсберги — видовище, яке сьогодні неможливо уявити в теплих водах навколо Тасманії. Однак колись у цьому регіоні були льодовики, які могли утворювати великі брили льоду, що дрейфували в річки острова.

Команда також розмірковувала над тим, чи міг тогочасний великий антарктичний морський лід призвести до того, що айсберги можна було побачити з Тасманії.

Важливо

Залізо з неба: вчені виявили, що древні єгиптяни розуміли природу падіння метеоритів

Ці висновки дозволяють припустити, що легенди, зібрані Робінсоном і Коттонами, можуть бути найдавнішими збереженими людськими історіями, які дають змогу зазирнути в часи, коли пам'ять була ключем до розуміння світу.

Такі історії є свідченням стійкості та винахідливості корінних жителів Тасманії, які пронесли знання своїх предків крізь віки, зберігши їх для нас, щоб ми могли відкрити їх сьогодні.

Раніше Фокус писав про зброю доісторичної океанської культури: вчені знайшли 7000-річні ножі з тигрової акули.

А також ми розповідали, як зникла цивілізація процвітала в пустелі в Сахарі.