Таємниця сутінкової зони океану: хто з хижаків і як часто відвідує темне глибоке море

На глибині від 200 до 1000 метрів під поверхнею океану розташоване темне й глибоке море, також відоме як сутінкова зона океану, про яке нам все ще відомо надзвичайно мало. У новому дослідженні вчені використовували понад 300 міток великих морських хижаків, зокрема й акул, і дані корабельного гідролокатора, щоб прочинити завісу цього загадкового місця й дізнатися його екологічну важливість, пише SciTechDaily.

Спостерігаючи за мітками великих хижих риб, таких як акули, тунці та марлінові, вчені виявили, що вони здійснюють дивовижну кількість відвідувань сутінкової зони океану на глибині до 1000 метрів. Зазначимо, що раніше вчені не розглядали цю зону океану як критичну зону проживання для великих видів хижаків.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Нове дослідження було проведено під керівництвом помічника наукового співробітника Океанографічного інституту Вудс-Гоул (WHOI) Камріна Брауна та містило дивовижну кількість даних від безлічі наукових партнерів. Під час роботи команда синтезувала дані електронних міток, корабельного радара, супутникових спостережень і моделей океану. В результаті їм вдалося кількісно оцінити екологічну значущість глибоководних занурень для великих пелагічних хижаків.

За словами Бауна, вони з колегами виявили, що всі хижаки у світовому океані проводять час у його сутінковій зоні. По суті, ті, кого ми вважаємо мешканцями поверхні океану, насправді проводять набагато більше часу в його глибинах, ніж ми могли б припустити раніше.

Під час дослідження було використано 344 електронні мітки, а відстеження загалом тривало 46 659 днів. Учені спостерігали в північній частині Атлантичного океану за представниками 12 різних видів, зокрема:

• великі білі акули;
• тигрові акули;
• китові акули;
• жовтоперий тунець;
• риба-меч та інші.

Вчені використовували електронні мітки, щоб створити схему пірнання хижаків. Далі вони зіставили її з даними гідролокатора і виявили щоденні рухи глибокого шару розсіювання, що вчені вперше використовували сонар, який прийняв цей шар за дно океану. Спостереження показують, що протягом дня багато представників морського світу мешкають у цій зоні, проте з настанням ночі риби, молюски, ракоподібні й інші представники підводного світу підіймаються ближче до поверхні. Вчені зазначають, що цей щоденний ритм називається вертикальною міграцією Diel.

За словами співавторки дослідження, співробітниці Оклендського університету в Новій Зеландії Аліси Делла Пенна, багаторічні дослідження та спостереження проливають світло на візити хижаків у сутінкову зону. Вчені вважають, що вони вирушають сюди в пошуках дрібнішої здобичі. Однак учені виявили дивовижні види, які відвідують сутінкову зону океану не тільки для годування. Наприклад, риба-меч занурюється на глибину від 914 до 1828 метрів, водночас якби йшлося тільки про харчування, їй достатньо було б опуститися на глибину всього близько 450 метрів.

Команда зазначає, що подібна поведінка мешканців океану досі не має пояснення, проте попередні дослідження припустили, що занурення на великі глибини може бути пов'язане з бажанням уникнути зустрічі з хижаками або допомагає в навігації.

Так учені дійшли висновку, що сутінкова зона надзвичайно важлива для багатьох великих морських видів. Однак буде потрібно більше досліджень, щоб зрозуміти, навіщо саме вони опускаються так глибоко. Вчені також виявили, що хижаки, по суті, допомагають переносити величезні кількості вуглекислого газу, який зберігається в найглибших шарах океану століттями — тобто сутінкова зона океану відіграє важливу екологічну роль.

Раніше Фокус писав про те, що вчені попереджають, що майбутнє сутінкової зони океану висить на волосині.