Втрачена можливість: чи дійсно Александр Македонський планував захопити Італію

Уявіть собі світ, де Александр Македонський, славетний македонський цар, не лише завоював величезну імперію, що простягалася від Балкан до сучасного Пакистану, а й націлився на Італію, потенційно змінивши хід історії. Чому ж цього не сталося? Можливо, відповідь криється у передчасній смерті Александра, який не встиг реалізувати свої амбіції, пише Live Science.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Александр правив з 336 до 323 року до н. е. і помер у віці 32 років від невідомої хвороби у Вавилоні. Після його смерті імперія занепала, але деякі історичні свідчення вказують на те, що він, можливо, виношував плани розширення на захід, зокрема, на частини Італії.

Стародавні тексти, зокрема римського історика Квінта Курція Руфа, вказують на те, що Александр планував низку завоювань, уявляючи собі імперію, що сягала б аж до Гібралтарської протоки. Руф навіть детально описав амбітний план побудувати 700 кораблів для вторгнення на Захід. Хоча такі заяви інтригують, сучасні історики залишаються обережними щодо достовірності цих свідчень.

Ніколаус Овертум, доцент історії у Вашингтонському державному університеті, вказує на невизначеність: "Римляни були переконані, що Александр спробував би завоювати Рим, але для сучасних істориків це неможливо сказати".

Додаючи загадковості, античні письменники припускають, що після смерті Александра його секретар Евмен передав плани, зокрема й завоювання частини Італії, одному зі старших генералів Александра, Пердиккасу. Автентичність цих планів є предметом дискусій серед науковців, дехто вважає, що вони можуть бути підробленими.

Інтригує те, що описи планів Александра вказують на ширшу середземноморську кампанію перед тим, як досягти Італії. Це означає, що під командуванням Александра були величезні сили, які потенційно могли стати серйозним викликом для будь-якої опозиції, включно з римлянами.

Робін Вотерфілд, незалежний дослідник із досвідом вивчення класики, зазначає: "На той час, коли він досягне Італії і зіткнеться з Римською республікою, у його розпорядженні будуть ресурси всього Середземномор'я — величезна армія найманців, і він контролюватиме всі шляхи постачання".

Отже, що, якби Александр дійсно вторгся в Італію? Дехто припускає, що він міг би досягти успіху, враховуючи відносно менш грізну римську присутність у той час. Філіп Фріман, професор гуманітарних наук в Університеті Пеппердайн, припускає: "Якби Александр вторгся, я думаю, що Римської імперії не було б, оскільки римська влада була б, так би мовити, придушена в зародку".

Хоча історичні припущення залишаються спекулятивними, вони додають незвичайний шар до спадщини Александра Македонського. Його передчасна смерть залишила нам спокусливий погляд на потенційну альтернативну історію, де кордони його імперії могли б розширитися ще більше, змінивши хід розвитку стародавніх цивілізацій.

Раніше Фокус писав про унікальний скарб для свого часу. В Польщі виявили понад сотню сілезьких брактеатів.

А також ми розповідали, який народ першим почав зводити піраміди.