Зубна паста в Стародавньому Римі: склад, від якого не захочеться чистити зуби

У Стародавньому Римі люди особливо ретельно ставилися до догляду за порожниною рота, але рецепти їхніх зубних паст були не зовсім звичайними. До складу давньоримської зубної пасти входив порошкоподібний мозок мишей, а також людська сеча, пише Ancient Origins.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Незвичайна зубна паста

Основним компонентом зубної пасти в Стародавньому Римі було порошкоподібне вугілля, яке отримували внаслідок спалювання різних речовин, зокрема кісток тварин і раковин устриць. Це вугілля забезпечувало необхідні абразивні властивості, щоб добре очистити зуби.

Цікаво, що до складу зубної пасти також входив подрібнений мозок мишей. Цей інгредієнт, як вважають історики, міг підвищити ефективність зубної пасти. Напевно, найбільш незвичайним компонентом давньоримської зубної пасти є людська сеча. Аміак, який міститься в сечі, в Стародавньому Римі цінували за його відбілювальні властивості. Отже, цей інгредієнт включали не тільки до складу зубної пасти, а й до складу ополіскувачів для рота.

Як створювали зубну пасту в Стародавньому Римі?

Майстри підходили дуже ретельно до створення зубної пасти. Усі її складові, зокрема різні трави, мишачий мозок, сечу та кістки тварин подрібнювали, щоб отримати рівномірну суміш. Після цього в цей порошок додавали сполучний компонент, наприклад, мед, щоб уся ця суміш перетворилася на зубну пасту.

Як показують дослідження, стародавні римляни за допомогою цієї пасти не тільки чистили зуби, а й також використовували її для підтримки свіжості подиху. Хороший запах з рота був важливим аспектом особистої гігієни в давньоримському суспільстві.

Для чищення зубів у Стародавньому Римі використовували дерев'яні палички і навіть щось схоже на сучасні зубні щітки, на які наносилася паста.

Лікування зубів у Стародавньому Римі

Неприємний запах із рота та хвороби зубів були поширеною проблемою в давньоримському суспільстві. Зуби, якщо в них виникав біль, тобто були уражені карієсом, стоматологи в Стародавньому Римі здебільшого не лікували. Тобто їх просто видаляли і вважається, що це відбувалося без застосування анестезії.

Важливо зазначити, що під час розкопок у Помпеях археологи виявили тільки у приблизно 30% людських скелетів відсутність зубів. Що ще більш цікаво, так це те, що лише у небагатьох стародавніх римлян, скелети яких були виявлені тут же, були знайдені ознаки карієсу.

У будь-якому разі, яким би незвичайним не був склад давньоримської пасти, все ж таки це свідчить про те, що в Стародавньому Римі був серйозний підхід до гігієни порожнини рота. Те, що така паста була досить ефективною, показують результати вивчення стародавніх людських останків.

Як уже писав Фокус, через 400 років в Англії виявили палац Тюдорів, де жив знаменитий король Генріх VIII. Королівський палац почав руйнуватися ще в 17 столітті і поступово від нього нічого не залишилося, але будівля стала частиною місцевої легенди.