Казка для екоактивістів. Біорозкладний пластик не розкладається навіть за рік у воді або на суші

Пластики рослинного походження давно рекламуються як екологічно чиста альтернатива пластику з нафти. Але нове дослідження показало, що багато "біопластикових" продуктів не розкладаються навіть за рік перебування в океані або на суші, пише DailyMail.

Так званий біорозкладний пластик стає дедалі популярнішим, такі компанії, як Starbucks, Coca-Cola, McDonald's, Lavazza, Lego, Nestle та інші, використовують його для своїх упаковок або як одноразовий посуд.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Попередні дослідження вже показали, що, наприклад, паперові трубочки містять "вічні хімікати", які збільшують ризик раку. Нове ж дослідження не стверджує, що біопластик токсичний, але показує, що мабуть, він не розкладається.

Дослідження було проведено некомерційною організацією The 5 Gyres, яка займається скороченням забруднення довкілля пластмасами шляхом проведення первинних досліджень. Експерти вирішили з'ясувати, як поводитиметься біопластик, якщо його викинути в океан або залишити на узбіччі дороги — звична картина за участю пластикових соломинок, пакетів, пляшок або виделок.

Предмети були розміщені разом зі звичайними пластиками, а також продуктами з дерева або паперу, для порівняння.

Майже жоден предмет з біопластику не зносився через 64 тижні, а деякі практично не змінилися. Ба більше, ті предмети, які зношувалися, після розпадалися на дрібніші частини, але не розкладалися.

У межах дослідження, предмети на суші розкладалися повільніше, ніж у воді, але навіть через 64 тижні 78% предметів залишилися в тій чи іншій формі.

Індустрію біопластиків у всьому світі оцінюють в 11,6 млрд доларів, а її зростання найближчим часом має становити близько 19% на рік. Біопластиками називаються пластики на біологічній основі, наприклад, з рослинних жирів, кукурудзяного крохмалю, тирси тощо. Також існують "біополімери" — пластики, вироблені такими мікроорганізмами, як бактерії або дріжджі, яких годують жирами або цукром.

У дослідженні превалювали продукти PHA (полігідроксіалканоат) і PLA (полімолочна кислота), які є біополімерами.

Так, дослідники розмістили 22 різні предмети в 6 місцях у Каліфорнії, Мені та Флориді, по одному на суші та по одному в морі. Серед них 17 предметів були зроблені з біопластику, сюди увійшли три поліетиленові, один бамбуковий і один паперовий виріб.

Предмети помістили в сітчасті мішки, які утримували вміст на одному місці, але при цьому не захищали їх від впливу навколишнього середовища. Одні предмети були закопані в землю, а інші кинуті у воду. Їх витягували через певні проміжки часу: 2 тижні, 4 тижні, 8 тижнів, 16 тижнів, 32 тижні і 64 тижні.

Як і очікувалося, жоден поліетиленовий предмет не розклався на 64 тижні, але й бамбукові виделки цього не зробили.

Паперові трубочки у всіх трьох водних об'єктах зламалися через 32 тижні, але тільки соломинки на суші в штаті Мен дійсно розклалися за 64 тижні. Біопластики слідували за аналогічною схемою: з тих, що дійсно розклалися, більша частина опинилася у воді. Загалом близько 78 зі 102 предметів із біопластику залишилися недоторканими.

Нагадаємо, вчені навчилися перетворювати вуглекислий газ на біопластик. Щоб провернути цей трюк, що дає змогу використовувати двоокис вуглецю в повітрі для створення корисного біопластику, знадобиться всього одна бактерія.