Об'єкт із іншого світу. На краю Сонячної системи ховається ще один Марс: що з'ясували вчені

У нашій галактиці існують так звані планети-бродяги або ж вільноплавальні планети, що переміщуються в міжзоряному просторі та не пов'язані із зірками. Проте такі планети може притягнути до себе гравітація зірки. Автори дослідження, опублікованого у виданні The Astrophysical Journal Letters, припускають, що така планета-блукач розташована дуже далеко від Сонця та за розмірами нагадує або Меркурій, або Марс, пише Universe Today.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Найдальшим відомим планетарним тілом у Сонячній системі є Плутон, розташований на відстані 39 астрономічних одиниць від Сонця (тобто в 39 разів далі, ніж відстань від Землі до нашої рідної зірки). Ця карликова планета є частиною поясу Койпера, тобто зовнішньої частини Сонячної системи, яка простягається на відстань до 1000 астрономічних одиниць від Сонця. Автори нового дослідження вважають, що або ж у самому поясі Койпера, або набагато далі, навколо Сонця обертається планета-бродяга, захоплена гравітацією нашої зірки.

Наразі вчені вважають, що планети-бродяги формуються або в складі планетних систем, а потім відлітають із них, або ж вони формуються без зв'язку з будь-якою зіркою в міжзоряному просторі. У будь-якому разі вони подорожують космосом у вільному польоті.

Існує гіпотеза, що гравітація зірок може захопити таку планету й змусити її обертатися пстабільній орбіті. Автори дослідження вирішили з'ясувати, чи існує ймовірність того, що таку планету могло захопити Сонце своєю гравітацією протягом 4,5 млрд історії життя зірки. У дослідженні використовувалися результати різних спостережень за вільноплавальними планетами в нашій галактиці.

Учені створили спеціальне моделювання можливості захоплення планети-бродяги Сонцем і того, що вона обертається на краю Сонячної системи. Після проведення приблизно 100 000 000 симуляцій результати показали, що така планета розміром із Марс або Меркурій дійсно може існувати десь на краю Сонячної системи. Водночас вона може перебувати на відстані від 600 до 3500 астрономічних одиниць від Сонця, хоча деякі симуляції показують точнішу цифру — 1400 астрономічних одиниць.

Автори дослідження кажуть, що детальне вивчення такої планети дасть змогу отримати масу інформації про те, як планети формуються навколо інших зірок. А те, що це найімовірніше кам'яниста планета земної групи, дасть змогу дізнатися про придатність для життя таких планет.

Тепер тільки залишилося виявити цю планету, і вчені вважають, що нинішні технології дадуть змогу це зробити.

Як уже писав Фокус, космічний апарат NASA зробив нові знімки одного з найвідоміших супутників Юпітера під час близького обльоту. На Іо є найбільша кількість активних вулканів серед усіх світів Сонячної системи.

Також Фокус писав про те, що величезна галактика з раннього Всесвіту виявилася зовсім іншим об'єктом.