Перше кохання на Землі: коли та як воно навчилося "вимикати мозок людини"

любов, мозок людини, любов і мозок
Фото: Shutterstock | Любов дивним чином вимикає мозок людини

Століттями дослідники намагалися з'ясувати, чому людський мозок перестає працювати, коли ми закохуємося, і тепер, схоже, їм це вдалося.

Серце б'ється швидше, коліна слабшають, а мозок стає абсолютно марним — мабуть, ці почуття знайомі кожному. Цей прекрасний час закоханості так подобається багатьом, але вчені впевнені, що він абсолютно невідповідний для ухвалення важливих фінансових і кар'єрних рішень, пише IFLScience.

Століттями вчені намагалися зрозуміти, чому людський мозок просто перестає працювати, коли ми закохуємося, і, ймовірно, нове дослідження нарешті може дати деякі відповіді. За словами першого автора дослідження Адама Боде, аспіранта Австралійського національного університету, вважається, що романтичне кохання вперше виникло на Землі близько 5 мільйонів років тому, коли ми відокремилися від наших предків — людиноподібних мавп.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Науці відомо, що стародавні греки багато філософствували на тему закоханості, вважаючи її дивовижним і травматичним досвідом. За словами Боде, навіть найстаріший вірш, коли-небудь виявлений на Землі, насправді був про кохання й датований приблизно 2000 роком до н.е.

Утім, попри те, що романтичне кохання існує на планеті вже близько 5 мільйонів років, насправді науці вкрай мало відомо про його еволюцію. В новому дослідженні спільно з доктором Філом Кавана з Університету Канберри й Університету Південної Австралії Боде провів опитування, у якому взяли участь 1556 молодих людей, які вважають, що вони закохані.

Запитання в дослідженні були спрямовані на оцінку почуттів і поведінки учасників опитування щодо свого партнера. Далі розпочався другий етап дослідження, у якому залишилися лише 812 початкових учасників — усі вони заявляли, що були закохані не більш ніж два роки.

У своїй роботі вчені хотіли з'ясувати, чи відіграє система поведінкової активації (BAS) якусь роль у романтичному коханні. Зазначимо, що BAS — це механізм усередині розуму й тіла, що сприяє поведінці, яка може призвести до винагороди. Зазначимо, що раніше вчені вже пов'язали BAS із різними аспектами людської поведінки, а також психічними захворюваннями, наприклад, біполярним розладом, проте в контексті кохання цей механізм раніше не розглядався.

Результати дослідників підтверджують, що багато реципієнтів відчули, що закоханість змушує мозок працювати зовсім інакше: думки й дії фактично обертаються лише навколо об'єкта романтичної прихильності.

За словами авторів дослідження, із погляду еволюції BAS надзвичайно старий, а романтичне кохання, імовірно, використовувало цю давню систему абсолютно по-новому. Вчені також зацікавилися тим, що насправді рухає цими змінами в поведінці людини. За словами доктора Кавана, імовірно, вся справа у викиді гормонів.

Попередні дослідження вже показали, що окситоцин відіграє важливу роль у романтичному коханні, оскільки його хвилі циркулюють по нашій нервовій системі та кровотоку, коли ми взаємодіємо з близькими людьми. Однак процес того, як люди стають близькими та набувають особливої важливості в нашому житті, пов'язаний із поєднанням окситоцину й дофаміну за допомогою хімічної речовини, яку людський мозок виділяє під час романтичної закоханості.

За словами Боде й Кавана, вони з колегами дійшли висновку, що любов, по суті, активізує в людському мозку шляхи, пов'язані з позитивними почуттями. Автори дослідження зазначають, що ці знання проливають світло на те, чому кохання "вимикає мозок людини", однак потрібні додаткові дослідження, щоб розгадати таємницю різних підходів до кохання в чоловіків і жінок.

Також учені планують провести масштабніше опитування, щоб розділити закоханих людей на чотири типи. Боде й Кавана вважають, що врешті-решт їм вдасться повністю розгадати цю "найбільшу загадку Всесвіту".

Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, що таке кохання з наукового погляду.