На Європі може жити хоч Годзілла, але ніхто про це не дізнається: супутник сховав свої океани

Крижана кора на Європі, яка захищає її океан від холодного космосу, досягає товщини не менш ніж 20 км, як показав новий аналіз даних місії Galileo. Відкриття не проливає світло на те, чи є в цьому океані життя, а скоріше показує, наскільки складно його буде знайти, пише IFLScience.

Перші докази наявності океану на Європі були отримані космічним апаратом "Вояджер", місія ж Galileo підтвердила ці дані. Але Європа залишається предметом першорядного інтересу не тільки тому. Пил, який викидається сусіднім вулканічним супутником Іо, потрапляє на Європу й дає шанс на складнішу хімію на супутнику, ніж на інших світах із підповерхневими океанами.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Перешкодою для астробіологічних досліджень на Європі могла стати лише занадто товста крижана кора. Попередні дослідження так і не змогли відповісти на питання, як близько до поверхні розташована рідка вода на Європі. Оцінки варіювалися від кількох кілометрів до десятикратного збільшення.

Уже давно не секрет, що поверхня Європи є найгладкішою у всій Сонячній системі через рух льоду. Але все ж на її поверхні є сліди минулих космічних бомбардувань.

Команда Сігеру Вакіта з Массачусетського технологічного інституту припустила, що кратери Тір і Калланіш можуть допомогти визначити товщину крижаної кори Європи.

Обидві вм'ятини на поверхні Європи — це багатокільцеві басейни. Учені змоделювали, що може статися, коли астероїди відповідного розміру стикаються з корою різної товщини. Вони дійшли висновку, що лише лід завтовшки щонайменше 20 км може деформуватися точно так само, як ми бачимо на поверхні Європи.

Дослідники попереджають, що цифра у 20 км є мінімальною, насправді лід на Європі може бути ще товщим. Якби товщина кори була 15 км, тоді багатокільцеві кратери на Європі були б набагато глибшими.

Можливо, лід на Європі не скрізь має однакову товщину. Але автори дослідження вважають, що навряд чи ця різниця буде занадто великою.

Також вдалося з'ясувати, що лід Європи складається з шарів із різними тепловими властивостями. Найзовніша зовнішня частина завтовшки 6-8 кілометрів (3,7-5 миль) є провідною, а під нею лежить відносно теплий конвективний лід.

Нагадаємо, апарат NASA виявив ознаки активності на супутнику Юпітера Європі. Зображення апарата "Юнона" вказують на можливі докази нещодавньої поверхневої активності на крижаному супутнику газового гіганта.