Найсмертоносніша печера у світі: люди "тануть" живцем в ущелині, яку розкопали слони

У Кенії розташована печера Кітум, яку розкопали слони своїми бивнями, у цьому місці живуть найсмертоносніші патогени, які відомі людству, пише DailyMail.

Усе почалося ще 1980 року, коли французький інженер, який працював на місцевому цукровому заводі, заразився вірусом Марбурга в печері Кітум. Печера розташована у вулкані, що спить, у центрі кенійського національного парку Маунт-Елгон.

Чоловік раптово помер у лікарні Найробі.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

"Сполучна тканина на обличчі розчиняється, і здається, що обличчя людини звисає з кісток, начебто воно відокремлюється від самого черепа", — ідеться в книзі, присвяченій цьому випадку. У ній описується швидке розкладання чоловіка від вірусної геморагічної лихоманки.

Ще 7 років по тому печера вбила другу жертву, данського школяра, який відпочивав зі своєю сім'єю на канікулах. Хлопчик помер від спорідненого вірусного геморагічного захворювання, яке в наші дні відоме як вірус Равн.

Учені вважають, що солоні мінерали печери привернули в це місце не тільки слонів, а й буйволів, антилоп, леопардів і гієн Західної Кенії. Така різноманітність тварин перетворила печеру на інкубатор зоонозних захворювань.

Коли печеру Кітум уперше було виявлено, вчені не могли зрозуміти, звідки взялися глибокі борозни на її стінах. Тоді дослідники припускали, що стародавні єгиптяни видовбали печеру в пошуках золота або алмазів.

Пізніше з'ясувалося, що печера завглибшки 180 метрів постійно зростала завдяки старанням слонів, і зрештою стала притулком для кажанів, які переносять різноманітні хвороби.

Експедицію в печеру організував Медичний науково-дослідний інститут інфекційних захворювань армії США (USAMRIID). Учені намагалися ідентифікувати види, які відповідальні за поширення смертельних патогенів серед людей.

Тільки через понад 10 років РНК вірусу Марбурга було знайдено в єгипетського кажана (Rousettus aegyptiacus), який на вигляд був абсолютно здоровим. Смертельний вірус містився в печінці, селезінці та легеневій тканині кажана.

Відтоді в єгипетських летючих собак було виявлено величезну кількість захисних "генів інтерферону першого типу", а також природних кілерів NK-клітин (лімфоцити вродженого імунітету. — Ред.).

"Імунна система кажана заспокоює вірус протягом короткого періоду часу, намагаючись запобігти його розповсюдженню, водночас не здійснюючи повноцінної атаки на вірус", — каже мікробіолог Том Кеплер із Бостонського університету.

Минулого року ВООЗ розгорнули свої кабінети по всій Африці, намагаючись зупинити черговий спалах вірусу Марбурга. Деякі з експертів вважають, що вірус Марбург може почати наступну пандемію, а у ВООЗ називають його "схильним до епідемій".

Вірус може потрапляти до людей через фруктових кажанів із Центральної Африки, а також передаватися від людини до людини під час контакту з біологічними рідинами. Також можна заразитися, доторкнувшись до рушників або інших поверхонь після зараженого.

Вірус Марбург інкубується в людей від 2 до 21 дня, перш ніж з'являться перші симптоми. Спочатку вони схожі на інші тропічні хвороби, такі як ебола або малярія.

Інфіковані пацієнти з перебігом хвороби стають "примарами", у яких очі стають сильно запалими, а обличчя — байдужими. На пізніх стадіях відкривається кровотеча з носа, ясен, очей тощо.

Наразі не існує ні вакцин, ні лікування від цього вірусу. Лікарі можуть покладатися лише на препарати, які полегшують симптоми й дають змогу запобігти зневодненню.

Нагадаємо, небезпечний вірус атакував головний притулок дикої природи на Землі. Дослідники вперше підтвердили наявність вірусу пташиного грипу на Південній Георгії — одному з найбільших у світі притулків дикої природи.