Історія боротьби людини та природи: вчені дослідили заселення острова Алор

Коли люди вперше ступили на територію Південно-Східної Азії близько 65 000 років тому, вони розпочали надзвичайну подорож, пов'язану з адаптацією та дослідженням. Нещодавнє дослідження розкриває їхню подорож, пов'язану з раннім заселенням Алора, невеликого острова, розташованого між Флоресом і Тимором, пише Phys.org.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У 2016 році команда австралійських та індонезійських археологів виявила сліди людської присутності в печері Макпан на південно-західному узбережжі Алора. Серед знахідок були кам'яні знаряддя праці, артефакти з черепашок і залишки морських мешканців, що свідчать про людську діяльність, яка датується приблизно 43 000 років тому.

Значення цієї знахідки полягає не лише в її древності, але й у її впливі на розуміння моделей людської міграції. У цей період стародавніх міграцій Алор слугував важливою "сходинкою" між більшими островами, Флоресом і Тимором.

Вивчаючи археологічні шари печери Макпан, вчені виявили, що на ранній стадії заселення, коли рівень моря був нижчим, мешканці значною мірою покладалися на прибережні ресурси, користуючись перевагами близькості острова до моря.

Однак, коли клімат змінився і рівень моря піднявся, відсунувши берегову лінію далі від печери, мешканці урізноманітнили свій раціон, включивши в нього наземну їжу і гігантських щурів, єдину значну наземну фауну. Цей перехідний період відобразив неабияку здатність людини адаптуватися до мінливих умов навколишнього середовища.

Перехід від плейстоцену до голоцену ознаменував перехід до інтенсивнішої експлуатації морських ресурсів, оскільки рівень моря знизився, що знову наблизило узбережжя до печери. З'явилися свідчення складних методів рибальства, включаючи різні типи гачків для ловлі молюсків та знаряддя для глибоководної риболовлі.

Проте, з подальшим підвищенням рівня моря протягом раннього та середнього голоцену, ландшафт знову трансформувався. Відкриття Пантарівської протоки та втрата ресурсів захищеної бухти призвели до занепаду діяльності на Макпані, що врешті-решт призвело до його занедбання близько 7 000 років тому.

Однак людська винахідливість взяла гору, про що свідчить повторне заселення печери в епоху неоліту приблизно 3500 років тому. Ця епоха ознаменувалася значним технологічним прогресом, з появою гончарного посуду і домашніх тварин, що відображає стійку реакцію на зміни навколишнього середовища.

Раніше Фокус писав про стародавній неандертальський артефакт, вкритий позначками. Вчені вважають, що це числові позначення чи декоративне мистецтво.

Також ми писали про сліди стародавніх людей, які виявили у лавовій трубі в Саудівській Аравії. Відкриття відбулося на лавовому полі Харрат Хайбар.