Чи можуть люди бачити небезпечне ультрафіолетове світло: відповідь учених

Хоча кольори веселки оточують нас усюди, є відтінки, які більшість людей не може бачити, включно з ультрафіолетом. Довжини хвиль ультрафіолетового світла коротші, ніж у видимому спектрі. Виявляється, що залежно від віку і від того, чи є в очах лінзи з ультрафіолетовим фільтром, залежить те, чи може людина бачити це світло, пише Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У задній частині ока сітківка має фоторецептори, які сприймають світло і посилають сигнали про довжини хвиль, які вони виявляють, через зоровий нерв у мозок, який інтерпретує їх як колір. Рецептори, які ідентифікують синій колір, можуть виявляти деяку частину ультрафіолетового світла. Але кришталик ока, який фокусує світло на сітківці, щоб можна було бачити чітко, відфільтровує ультрафіолетове світло, тому довжина хвилі високої енергії ніколи не досягає рецепторів, каже Майкл Бок з Лундського університету, Швеція.

В очах також є лінзи, які є частиною світлозаломлювального апарату органів зору, що відфільтровує більшу частину ультрафіолетового світла у більшості людей. Попри це, більшість молодих людей можуть сприймати деяку кількість ультрафіолетового світла, як показують дослідження. Але ця здатність, мабуть, знижується приблизно до 30 років, що вказує на те, що з віком знижується здатність бачити довжини хвиль ультрафіолетового випромінювання.

Але деякі люди можуть бачити набагато більшу частину спектра ультрафіолетового світла. За словами Бока, у людей, які перенесли операцію з видалення катаракти або ж народилися без особливих лінз в очах, ультрафіолетове світло виглядає блідо-синім або блідо-фіолетовим.

Хоча більшість дорослих людей не бачать ультрафіолетового світла, багато ссавців, зокрема собаки, кішки і північні олені, можуть бачити деякі довжини хвиль ультрафіолету протягом усього свого життя. Також ця здатність є у безхребетних, риб, птахів, рептилій і амфібій, у яких часто є рецептори, призначені для виявлення ультрафіолетового світла, і лінзи, які його пропускають. За словами Бока, здатність бачити ультрафіолетове світло допомагає тваринам поліпшити контрастність для виявлення об'єктів або важливих речей у їхньому оточенні.

Багато морських хижаків використовують ультрафіолет, щоб побачити силуети здобичі, наприклад, планктону і личинок риб, тому що на мілководді багато ультрафіолету, каже Томас Кронін з Університету штату Мериленд, США. Багато комах використовують ультрафіолетове світло, щоб розрізняти візерунки на кольорах, а деякі використовують поляризоване ультрафіолетове світло в небі для орієнтації в просторі.

Учені вважають, що предки хребетних могли бачити ультрафіолетове світло і мали спеціальний фоторецептор. Але десь в історії еволюції людини цей фоторецептор змістився більше в бік виявлення фіолетових, ніж ультрафіолетових хвиль світла. Як відомо, ультрафіолет небезпечний для людських очей, а тому еволюція призвела до того, що люди втратили цю здатність.

Як уже писав Фокус, найбільші очі серед наземних тварин має найбільший птах на Землі. Величезні очі у цих птахів еволюціонували, щоб надати перевагу у виживанні.

Також Фокус писав про те, що вчені представили незвичайний погляд на загадкове поняття свідомості з точки зору фізики. Вони припустили, що його джерелом є вібрація, яку мають і неживі предмети.