Завозили з християнських країн: звідки походили коні, принесені в жертву вікінгами

Нещодавнє дослідження показало, що в період пізнього середньовіччя язичники в Балтійському регіоні завозили коней із сусідніх християнських країн для використання у своїх похоронних ритуалах. Це відкриття розкриває взаємодію між язичницькими та християнськими громадами в Північній Європі, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Команда дослідників з Кардіффського університету вивчала зуби коней, похованих на балтійських кладовищах. Проаналізувавши хімічний склад зубів, вчені змогли визначити походження цих тварин. Цей метод, відомий як ізотопний аналіз стронцію, ґрунтується на тому, що хімічний склад ґрунту, води та рослин змінюється залежно від місця розташування і поглинається тваринами, залишаючи на їхніх зубах відбиток, який може зберігатися століттями.

Дослідники вивчили зуби 74 коней і виявили, що деякі з них походять з територій, які зараз є Швецією та Фінляндією. Це несподівано, оскільки раніше вважалося, що коні, які використовували в цих ритуалах, завжди були місцевими жеребцями.

Натомість результати дослідження показали, що деякі коні подолали аж 1 500 кілометрів через Балтійське море. Також вчені дізналися, що стать коней, ймовірно, не мала вирішального значення, оскільки третина досліджених останків належали кобилам.

Докторка Кетрін Френч, провідна авторка дослідження, пояснила, що це ставить під сумнів попередні припущення про ці жертвоприношення. Присутність кобил свідчить про те, що престиж тварини, можливо, через її іноземне походження, був важливішим, ніж її стать. Це вказує на ширшу, складнішу торговельну мережу і культурний обмін між язичницькими і християнськими громадами в епоху вікінгів.

Дослідження також продемонструвало значну роль коней у торгових шляхах вікінгів, які простягалися від сучасної Ісландії та Британії до Візантійської та Арабської імперій. Докази торгівлі, такі як гиря торговця, знайдена в кінській могилі, виділяють важливість коней у цих розгалужених мережах.

Доктор Річард Медгвік, співавтор дослідження, зазначив, що ці знахідки показують, як язичницькі балтійські племена отримували коней від своїх християнських сусідів, водночас чинячи опір наверненню до християнства. Ця взаємодія відображає динамічні та складні відносини між двома групами в ту епоху.

Жертвоприношення коней були визначною і символічною подією в язичницьких ритуалах по всій Європі, особливо серед балтійських племен. Ці церемонії, що тривали до XIV століття, часто включали поховання коней, іноді з людськими останками.

Раніше Фокус писав про гробницю з незвичайним оздобленням, яку виявили на території некрополя стародавнього міста Тарса.

А також ми розповідали про першу у своєму роді споруду, яку виявили албанські археологи.