Вважалося, що кожна людина чує голос у своїй голові: вчені виявили дещо цікаве

Дослідники виявили, що не всі люди мають відчуття внутрішнього голосу. Нове дослідження, опубліковане в журналі Psychoological Science, показує, як життя без внутрішнього голосу впливає на оброблення мови в мозку. Учені також пропонують нову назву стану відсутності внутрішнього монологу — анендофазія. Цей стан схожий на анауралію, що є у людей, які не мають внутрішнього голосу і не можуть уявити собі звуки, як-от музична мелодія, пише ScienceAlert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У межах дослідження внутрішніх голосів учені набрали групу з 93 добровольців, половина з яких заявила, що у них низький рівень внутрішньої мови, а інша половина повідомила, що у них дуже сильно виражений внутрішній голос. Учасникам дослідження запропонували виконати кілька завдань, зокрема одне, де їм потрібно було запам'ятати порядок слів у послідовності, та інше, де слова, що римуються, потрібно було з'єднати разом.

За словами вчених, завдання мають бути дуже складними, але їхня гіпотеза полягала в тому, що вони можуть бути ще складнішими, якщо в людини немає внутрішнього голосу. Річ у тім, що людині доведеться повторювати слова про себе, щоб запам'ятати їх. І ця гіпотеза виявилася правильною.

Учасники дослідження, які чули внутрішні голоси в повсякденному житті, справлялися із завданнями значно краще, ніж ті, хто не мав внутрішніх монологів. Перші правильно запам'ятовували більше слів і швидше підбирали слова з римою. Вчені вважають, що це може бути доказом того, що внутрішні голоси допомагають людям обробляти слова.

Дослідження також показало, що відмінності в результативності розв'язання завдань між учасниками зникали, коли ті голосно проговорювали слова. Можливо, використання голосу, який чути, в таких ситуаціях має такий самий ефект, як і використання внутрішнього голосу, вважають учені.

В інших завданнях, де потрібно було, наприклад, розрізнити різні форми зображень, різниця в продуктивності двох груп учасників не спостерігалася. Учені вважають, що це ознака того, що те, як внутрішній голос впливає на поведінку, залежить від того, що робить людина.

Автори дослідження припускають, що люди, у яких немає внутрішнього голосу, просто навчилися використовувати інші стратегії для оброблення інформації. Перші результати дослідження показують, що люди, які не мають внутрішнього голосу, запам'ятовують вербальну інформацію так само як і ті, хто має слухові образи.

За словами вчених, експеримент, у якому виявили відмінності між групами людей, стосувався звуку та здатності чути слова самостійно. Тепер науковці хочуть з'ясувати, чи відбувається це через те, що люди просто не відчувають звукового аспекту мови, або ж вони взагалі не думають у лінгвістичному форматі, як більшість інших людей.

Як уже писав Фокус, вчені назвали рису характеру, що захищає наш мозок. Наші риси характеру впливають на нашу поведінку і психічне здоров'я, однак на цьому їхні ефекти не закінчуються. Нещодавно вчені з'ясували, що певна риса характеру здатна захищати мозок навіть в разі хвороби Альцгеймера.