Кулінарія доісторичних людей: як хіміки, біологи й археологи розкопують рецепти наших предків
Їжа — це більше, ніж просто біологічна потреба. Харчові традиції слугують культурними маркерами, що розкривають ідентичність різних спільнот. Однак їхня реконструкція за відсутності усних чи письмових записів дещо непросте завдання.
Використовуючи інноваційний комплексний підхід, дослідники простежили харчові звички мешканців сенегальського села. Цей метод перспективний для майбутніх археологічних досліджень у всьому світі, пише Phys.org.
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Їжа — це більше, ніж просто біологічна потреба. Харчові традиції слугують культурними маркерами, що розкривають ідентичність різних спільнот. Однак їхня реконструкція за відсутності усних чи письмових записів дещо непросте завдання.
Команда з Женевського університету (UNIGE) та Французького національного центру наукових досліджень (CNRS) вперше застосувала метод, що поєднує керамологію, хімію, археозоологію та археоботаніку. В такий спосіб дослідники провели розкопки в невеликому сенегальському селі, що дозволило розкрити його недавню історію харчування.
Дослідження допомогло розв'язати методологічну проблему реконструкції минулих харчових практик без прямих джерел. Команда провела широкомасштабні розкопки в селі зі значним історичним сміттєзвалищем, відомим як "Poubelle des Mamans" ("Материнське звалище") в Нижньому Казамансі. Це місце, яке використовували тутешні жителі протягом XX століття, містило численні реліквії, пов'язані з історією харчування в регіоні.
"Відкопати це місце було справжнім викликом. Через свою функцію та вік воно містить набагато більше решток, ніж більшість традиційних археологічних об'єктів. Ми копали сантиметр за сантиметром, слідуючи археологічним шарам. Це дозволило нам відновити залишки, часто дуже понівечені, кераміки, кісток, мушель, тканин і певних продуктів харчуванні", — пояснює дослідниця Поліна Дебельс.
Щоб проаналізувати ці різноманітні рештки, команда застосувала поєднання дисциплін, включаючи вивчення кісток тварин, насіння, залишків фруктів та органічних залишків у глиняному посуді.
Комплексний аналіз дозволив команді визначити продукти тваринного і рослинного походження, які споживали мешканці села, зрозуміти методи перероблювання їжі та визначити функцію посудин на основі виявлених слідів використання і концентрації ліпідів.
ВажливоРезультати показали, що риба, устриці та рис були основними харчовими продуктами, а страви з тварин готували на святкових заходах. Також перевагу надавали солоним і кислим вареним продуктам.
Святкові страви, наприклад, визначили на основі залишків їжі, що збереглися в місткостях. Загалом, ця робота виділяє певну постійність у харчових звичаях до помітного розриву, що стався два-три десятиліття тому.
"Глобалізація привела до появи нових продуктів і матеріалів, таких як пластик і метал, що значно змінило харчові звичаї, особливо серед молодого покоління. Деякі види глиняного посуду зі специфічними властивостями стають все рідкіснішими в останніх шарах розкопок і сьогодні практично зникли, замінені міцнішими, легшими матеріалами, які дуже неважко отримати", — пояснила Дебельс.
Це перше успішне випробування комплексного підходу, розробленого командою UNIGE та CNRS. Тепер його можна застосувати до старіших археологічних пам'яток і в інших регіонах світу.
Раніше Фокус писав про тисячолітню споруду, призначення якої є невідомим сучасним людям. Нещодавно вчені висунули теорію, чому древні люди побудували Сіхендж.
Також ми розповідали про знайдене у Франції масове поховання коней. Вчені виявили дев'ять великих могил з останками тварин віком 2 тисячі років.